загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

Стаття 91. Поняття робочого часу. Нормальна тривалість робочого часу

1. Стаття, що розкриває зміст терміну "робочий час", закріплює його максимальну тривалість для нормальних умов праці (тобто не небезпечних, що не шкідливих і т.п.), встановлює обов'язки працівника щодо використання робочого часу та обов'язки роботодавця за його точному обліку.
2. Будь-яка праця протікає в часі. Робочий час - це час, витрачений на здійснення трудової функції, передбаченої трудовим договором, відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку.
У конвенціях МОП робочим позначається час, протягом якого працівник перебуває у розпорядженні роботодавця (наприклад, Конвенції МОП: N 30 про регулювання робочого часу в торгівлі та установах (1930 р.); N 172 про умови праці в готелях, ресторанах та аналогічних закладах (1991 р.) та ін.)
Під нормою робочого часу позначають ту кількість годин, яку працівник повинен відпрацювати протягом певного календарного періоду. Таким календарним періодом є календарний тиждень. Тривалість робочого часу протягом календарного тижня - це універсальна норма, на основі якої визначаються норми робочого часу за інші періоди (місяць, квартал, рік).
Поняття "робочий час" і "норма робочого часу" співвідносяться як загальне і приватне. Робочий час охоплює не тільки час праці в межах норми, а й понад неї (зокрема, понаднормову роботу).
3. Згідно ст. 37 Конституції обмеження робочого часу є гарантією права на відпочинок. Тривалість робочого часу встановлюється федеральним законом і не може бути збільшена роботодавцем ні в односторонньому порядку, ні з урахуванням думки представницького органу працівників, ні з згоди самого працівника. Винятки з цього правила допускаються лише у випадках, передбачених законом (ст. 97, 99 ТК).
Норма робочого часу, рівна 40 годинах на тиждень, є максимальною для роботи в нормальних умовах праці. У конкретній організації вона встановлюється колективним договором, локальними нормативними актами (правилами внутрішнього трудового розпорядку тощо) і може бути менше 40 годин на тиждень. Але на практиці зазвичай відтворюється норма ст. 91 ТК, хоча це ніяк не применшує значення договірного регулювання трудових відносин і не виключає можливості її зниження в індивідуальному трудовому договорі.
4. Робочий час являє собою загальну міру праці, лежить в основі його нормування і є елементом оплати праці.
Нормування робочого часу проводиться з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних факторів. До об'єктивних факторів належать умови праці (шкідливі, небезпечні, підземні тощо). До суб'єктивних факторів - вікові й інші особливості працівників (наприклад, наявність I або II групи інвалідності та ін.)
5. Всі витрати робочого часу діляться на час роботи і час перерв. У свою чергу, робочий час складається з підготовчо-заключного, оперативного і часу обслуговування робочого місця.
Підготовчо-заключним слід вважати час, що використовується на підготовку до виконання трудової функції і на дії, пов'язані з її закінченням (наприклад, час на отримання виробничого завдання і здачу готової продукції, час прийому і здачі локомотивів, поїздів і вагонів локомотивними і поїзними бригадами та ін.) Його тривалість не залежить від обсягу роботи за основним трудової функції.
До оперативного часу належить час, безпосередньо витрачається на виконання трудової функції. Таким визнається час, необхідний для зміни форми і якості предмета праці, а також на завантаження сировини, управління обладнанням, здійснення контролю за якістю готових виробів і т.п.
Час обслуговування робочого місця - час, необхідний для підготовки робочого місця до виконання роботи протягом всієї робочої зміни (розкладання інструменту і його прибирання, чистка та змащування верстата, налагодження устаткування тощо).
6. З тексту статті випливає, що робітникам вважається не тільки час, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку та умов трудового договору повинен виконувати трудові обов'язки, а й інші періоди, встановлені законодавством. До таких періодів відносяться перерви організаційно-технічного характеру, зумовлені існуючою технологією і організацією виробничого процесу, особливостями трудової функції (наприклад, для обігрівання при роботі на відкритому повітрі, відпочинку водіїв легкових автомобілів в дорозі і не кінцевих пунктах тощо), а також перерви на годування дитини та ін
Колективним договором, локальними нормативними актами можуть вводитися і інші перерви, що входять в робочий час.
7. Частина 3 коментованої статті покладає на федеральний орган виконавчої влади, відповідальний за вироблення державної політики у сфері праці, обов'язок розробити та затвердити нормативний правовий акт, що регулює порядок обчислення норми робочого часу на певні календарні періоди (місяць, квартал, рік).
До прийняття зазначеного порядку норма робочого часу на певні періоди обчислюється по розрахунковому графіку п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями у суботу та неділю, з наступній тривалості щоденної роботи (зміни):
- при 40-годинному робочому тижні - вісім годин;
- при тривалості робочого тижня менше 40 годин - кількість годин, одержуване внаслідок розподілу встановленої тривалості робочого тижня на п'ять днів;
- напередодні неробочих святкових днів проводиться скорочення робочого часу на одну годину.
Обчислена у зазначеному порядку норма робочого часу поширюється на всі режими праці та відпочинку.
Відповідно до норм часу розраховуються й інші норми праці, наприклад норми виробітку, норми обслуговування.
8. Усі роботодавці, включаючи індивідуальних підприємців, зобов'язані вести облік фактично відпрацьованого кожним працівником часу за уніфікованими формами Т-12 "Табель обліку робочого часу та розрахунку оплати праці" або Т-13 "Табель обліку робочого часу", затвердженим постановою Держкомстату Росії від 05.01.2004 N 1. Виняток встановлено лише для установ, що фінансуються з федерального, регіональних та місцевих бюджетів.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 91. Поняття робочого часу. Нормальна тривалість робочого часу "
  1. Стаття 345. Режим робочого часу осіб, які працюють у релігійних організаціях
    робочого часу осіб, які працюють у релігійних організаціях, визначається в трудовому договорі виходячи з необхідності участі у здійсненні обрядів і церемоній, а також часу проведення богослужінь. При цьому повинна бути дотримана встановлена ??законом норма робочого часу. 2. Згідно із загальними нормами ТК нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (див.
  2. Стаття 97. Робота за межами встановленої тривалості робочого часу
    робочого часу, встановленої законодавством, колективним договором, угодами, локальними нормативними актами, трудовим договором, може стати неминучою. Із змісту статті випливає, що ініціатива залучення до роботи за межами тривалості робочого часу виходить від роботодавця. Щоб не допустити зловживання правом з боку роботодавця, законодавець регламентує
  3. Стаття 97. Робота за межами встановленої тривалості робочого часу
    поняття нормальної (встановленої) тривалості робочого часу. У зміст цього поняття включено число годин, встановлене не тільки законодавством, але й колективним договором, угодами, локальними нормативними актами, трудовим договором, що узгоджується з § 11 Рекомендації МОП N 116 "Про скорочення тривалості робочого часу" (1962) і дозволить надійніше захистити інтереси
  4. Стаття 95. Тривалість роботи напередодні неробочих святкових і вихідних днів
    робочі святкові дні вказані в ст. 112 ТК. 2. З тексту статті випливає, що зменшенню на 1:00 підлягає робочий день (зміна) як при нормальній тривалості робочого часу, так і при скороченій. Порівняно з положеннями КЗпП тривалість робочого часу при шестиденному робочому тижні напередодні вихідних днів зменшена з шести до п'яти годин. У даному випадку мова йде не про
  5. Стаття 345. Режим робочого часу осіб , які працюють у релігійних організаціях
    робочого часу. Іншими словами, релігійні організації повинні дотримуватися нормальну тривалість робочого часу, що не перевищує 40 годин на тиждень (ст. 91 ТК). Уповноважені особи релігійної організації зобов'язані вести облік часу , опрацьованого кожним працівником. 2. Виходячи з режимів здійснення обрядів чи іншої діяльності релігійної організації, визначеної її внутрішніми
  6. Стаття 95. Тривалість роботи напередодні неробочих святкових і вихідних днів
    робочого дня або зміни, які безпосередньо передують неробочому святкового дня, ст. 95 не робить винятку, як колишнє законодавство, для працівників, яким вже встановлено скорочену тривалість робочого часу (працівникам, які не досягли 18-річного віку, інвалідам I і II групи, особам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, та ін.) Закріплена в ч. 1 ст. 95 пільга
  7. Стаття 320. Скорочений робочий тиждень
    стаття надає організаціям, розташованим в районах Півночі, для яких нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень, можливість встановити для жінок в колективному договорі організації або трудовому договорі скорочену 36-годинний робочий тиждень. Раніше скорочена 36-годинний робочий тиждень для всіх жінок, які працюють в районах Півночі , була встановлена ??
  8. Стаття 300. Облік робочого часу при роботі вахтовим методом
    робочого часу, коли встановлена ??для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу не може бути додержана і що настає в період вахти переробка робочих годин балансується в рамках більш тривалого облікового періоду з тим, щоб тривалість робочого часу за даний період не перевищувала нормального числа робочих годин. Згідно ст. 91
  9. Стаття 284. Тривалість робочого часу при роботі за сумісництвом
    статтями).
  10. Стаття 305. Режими праці і відпочинку
    робочого дня на частини, вихідні дні та інші питання регулюються угодою сторін. Але тривалість робочого тижня не може бути більше, а щорічної оплачуваної відпустки менше, ніж встановлено ТК (див. ст. 91 і 115 ТК і коммент. До них). При використанні особливого режиму робочого часу (ненормований робочий день, змінний графік роботи, гнучкий робочий час, змінна робота)
  11. Стаття 104. Підсумований облік робочого часу
    робочого часу лежить в основі повної і своєчасної оплати праці. У цьому в рівній мірі зацікавлені як роботодавці, так і працівники. Обов'язок ведення обліку робочого часу покладено на роботодавців (див. ст. 91, 99 ТК і коммент. До них). Залежно від тривалості облікового періоду на практиці застосовується поденний, тижневий і підсумований облік робочого часу. Якщо
  12. Стаття 110. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку
    стаття відтворює норму, яка була закріплена у раніше діяв законодавстві (див. ст. 59 КЗпП). Тривалість щотижневого безперервного відпочинку обчислюється від моменту закінчення робочого дня (зміни) перед вихідним днем ??і до моменту початку робочого дня (зміни) після вихідного дня. Так само як і колись, вона не може бути менше 42 годин. Тривалість щотижневого безперервного
  13. Стаття 94. Тривалість щоденної роботи (зміни)
    робочого тижня з одним вихідним днем ??і локальними нормативними актами - для п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями. У першому випадку вона називалася робочим днем ??і не могла перевищувати семи годин, в другому випадку - робочою зміною. Виходячи зі змісту ТК терміни "щоденна робота", "робочий день", "робоча зміна" вживаються як синоніми і відносяться до будь-якого виду робочого тижня. 2. ТК
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка