Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
О.Я. Баєв. Тактика кримінального переслідування і професійного захисту від нього. Слідча тактика: Науково-практичний посібник, 2003 - перейти до змісту підручника

Глава 8 Тактика призначення судової експертизи

Стаття 195. Порядок призначення судової експертизи
1. Визнавши за необхідне призначення судової експертизи, слідчий виносить про це постанову, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини другої статті 29 цього Кодексу, порушує перед судом клопотання, в якому зазначаються:
1) підстави призначення судової експертизи ;
2) прізвище, ім'я та по батькові експерта або найменування експертної установи, в якій повинна бути проведена судова експертиза;
3) питання, поставлені перед експертом;
4) матеріали, надані в розпорядження експерта.
2. Судова експертиза проводиться державними судовими експертами та іншими експертами з числа осіб, що володіють спеціальними знаннями.
3. Слідчий знайомить з постановою про призначення судової експертизи підозрюваного, обвинуваченого, його захисника і роз'яснює їм права, передбачені статтею 198 цього Кодексу. Про це складається протокол, що підписується слідчим і особами, які ознайомлені з постановою.
4. Судова експертиза відносно потерпілого, за винятком випадків, передбачених пунктами 2, 4 і 5 статті 196 цього Кодексу, а також щодо свідка проводиться за їх згодою або згоди їх законних представників, які даються зазначеними особами у письмовому вигляді (в ред. Федерального закону від 29.05.2002 № 58-ФЗ).
336

Стаття 196. Обов'язкове призначення судової експертизи Призначення і виробництво судової експертизи обов'язково, якщо необхідно встановити:
1) причини смерті;
2) характер і ступінь шкоди, заподіяної здоров'ю;
3) психічний або фізичний стан підозрюваного, обвинуваченого, коли виникає сумнів у його осудності або здатності самостійно захищати свої права та законні інтереси у кримінальному судочинстві;
4) психічний або фізичний стан потерпілого, коли виникає сумнів у його здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для кримінальної справи, і давати показання;
5) вік підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, коли це має значення для кримінальної справи, а документи, що підтверджують його вік, відсутні або викликають сумнів.
Стаття 197. Присутність слідчого при виробництві судової експертизи
1. Слідчий має право бути присутнім при виробництві судової експертизи, отримувати роз'яснення експерта з приводу проведених ним дій.
2. Факт присутності слідчого при виробництві судової експертизи відбивається у висновку експерта.
Стаття 198. Права підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка при призначенні і проведенні судової експертизи
1. При призначенні і проведенні судової експертизи підозрюваний, обвинувачений, його захисник має право:
1) знайомитися з постановою про призначення судової експертизи;
2) заявляти відвід експерту або клопотати про виробництві судової експертизи в іншому експертній установі;
3) клопотати про залучення в якості експертів зазначених ними осіб або про виробництві судової експертизи в конкретній експертній установі;
4) клопотати про внесення до постанови про призначення судової експертизи додаткових питань експерту;
5) бути присутнім з дозволу слідчого при виробництві судової експертизи, давати пояснення експерту;
337

6) знайомитися з висновком експерта або повідомленням про неможливість дати висновок, а також з протоколом допиту експерта.
2. Свідок і потерпілий, щодо яких проводилася судова експертиза, має право знайомитися з висновком експерта. Потерпілий користується також правами, передбаченими пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Стаття 199. Порядок направлення матеріалів кримінальної справи для провадження судової експертизи
1. При виробництві судової експертизи в експертній установі слідчий направляє керівнику відповідного експертного установи постанову про призначення судової експертизи та матеріали, необхідні для її виробництва.
2. Керівник експертної установи після отримання постанови доручає виробництво судової експертизи конкретному експерту або декільком експертам з числа працівників даної установи і повідомляє про це слідчого. При цьому керівник експертної установи, за винятком керівника державного судово-експертної установи, роз'яснює експерту його права та відповідальність, передбачені статтею 57 цього Кодексу.
3. Керівник експертної установи має право повернути без виконання постанову про призначення судової експертизи та матеріали, представлені для її виробництва, якщо в даному учрееюде-ванні немає експерта конкретної спеціальності або спеціальних умов для проведення досліджень, вказавши мотиви, за якими проводиться повернення.
4. Якщо судова експертиза проводиться поза експертної установи, то слідчий вручає постанову і необхідні матеріали експертові і роз'яснює йому права і відповідальність, передбачені статтею 57 цього Кодексу.
5. Експерт має право повернути без виконання постанову, якщо представлених матеріалів недостатньо для виробництва судової експертизи або він вважає, що не володіє достатніми знаннями для її виробництва.
Стаття 200. Комісійна судова експертиза 1. Комісійна судова експертиза проводиться не менш як двома експертами однієї спеціальності. Комісійний характер екс-
338

пертізи визначається слідчим або керівником експертної установи, якому доручено виробництво судової експертизи.
2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів з поставлених питань збігаються, то ними складається єдиний висновок. У разі виникнення розбіжностей кожен з експертів, що брали участь у виробництві судової експертизи, дає окремий висновок з питань, які викликали розбіжність.
Стаття 201. Комплексна судова експертиза
1. Судова експертиза, у виробництві якої беруть участь експерти різних спеціальностей, є комплексною.
2. У висновку експертів, що беруть участь у виробництві комплексної судової експертизи, зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт, який брав участь у виробництві комплексної судової експертизи, підписує ту частину висновку., Яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.
Стаття 202. Одержання зразків для порівняльного дослідження
1. Слідчий має право отримати зразки почерку чи інші зразки для порівняльного дослідження у підозрюваного, обвинуваченого, а також у свідка чи потерпілого у випадках, коли виникла необхідність перевірити, залишені ними сліди в певному місці або на речових доказах, і скласти протокол відповідно до статей 166 і 167 цього Кодексу, за винятком вимоги про участь понятих.
2. При отриманні зразків для порівняльного дослідження не повинні застосовуватися методи, небезпечні для життя і здоров'я людини або принижують його честь і гідність.
3. Про отримання зразків для порівняльного дослідження слідчий виносить постанову. У необхідних випадках отримання зразків проводиться за участю фахівців.
4. Якщо отримання зразків для порівняльного дослідження є частиною судової експертизи, то воно проводиться експертом. У цьому випадку відомості про виробництво зазначеної дії експерт відбиває у своєму висновку.
339

Стаття 203. Приміщення в медичний або психіатричний стаціонар для виробництва судової експертизи
1. Якщо при призначенні або виробництві судово-медичної або судово-психіатричної експертизи виникає необхідність у стаціонарному обстеженні підозрюваного або обвинуваченого, то він може бути поміщений в медичний або психіатричний стаціонар.
2. Підозрюваний чи обвинувачений, що не утримується під вартою, поміщається в медичний або психіатричний стаціонар для виробництва судово-медичної або судово-психіатричної експертизи на підставі судового рішення, що приймається в порядку, встановленому статтею 165 цього Кодексу.
3. У разі приміщення підозрюваного в психіатричний стаціонар для виробництва судово-психіатричної експертизи термін, протягом якого йому має бути пред'явлено звинувачення відповідно до статті 172 цього Кодексу, переривається до отримання висновку експертів.
Стаття 204. Висновок експерта
1. У висновку експерта зазначаються:
1) дата, час і місце виробництва судової експертизи;
2) підстави виробництва судової експертизи;
3) посадова особа, що призначила судову експертизу;
4) відомості про експертну установу, а також прізвище, ім'я та по батькові експерта, його освіта, спеціальність, стаж роботи, вчений ступінь і (або) вчене звання , займана посада;
5) відомості про попередження експерта про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку;
6) питання, поставлені перед експертом;
7) об'єкти досліджень та матеріали, представлені для виробництва судової експертизи;
8) дані про осіб, присутніх при виробництві судової експертизи;
9) зміст та результати досліджень із зазначенням застосованих методик;
10) висновки по поставлених перед експертом питань та їх обгрунтування.
340

2. Якщо при виробництві судової експертизи експерт встановить обставини, які мають значення для кримінальної справи, але з приводу яких йому не були поставлені питання, то він має право вказати на них у своєму висновку.
3. Матеріали, що ілюструють висновок експерта (фотографії, схеми, графіки тощо), додаються до висновку і є його складовою частиною.
Стаття 205. Допит експерта
1. Слідчий має право з власної ініціативи або за клопотанням осіб, зазначених у частині першій статті 206 цього Кодексу, допитати експерта для роз'яснення даного ним висновку. Допит експерта до подання ним висновку не допускається.
2. Експерт не може бути допитаний з приводу відомостей, які стали йому відомими у зв'язку з виробництвом судової експертизи, якщо вони не відносяться до предмета даної судової експертизи.
3. Протокол допиту експерта складається відповідно до статей 166 і 167 цього Кодексу.
Стаття 206. Пред'явлення висновку експерта
1. Висновок експерта або його повідомлення про неможливість дати висновок, а також протокол допиту експерта пред'являються слідчим підозрюваному, обвинуваченому, його захиснику, яким роз'яснюється при цьому право клопотати про призначення додаткової або повторної судової експертизи.
2. Якщо судова експертиза проізводьішс' за клопотанням потерпілого або стосовно потерпілого і (або) свідка, то їм також пред'являється висновок експерта.
Стаття 207. Додаткова і повторна судові експертизи
1. При недостатній ясності чи повноти висновку експерта, а також при виникненні нових питань відносно раніше досліджених обставин кримінальної справи може бути призначена додаткова судова експертиза, виробництво якої доручається тому ж або іншому експерту.
2. У випадках виникнення сумнівів в обгрунтованості висновку експерта або наявності протиріч у висновках експерта або експертів з тих же питань може бути призначена повторна експертиза, виробництво якої доручається іншому експерту.
341

3. Додаткова і повторна судові експертизи призначаються і проводяться відповідно до статей 195-205 цього Кодексу.
Стаття 282. Допит експерта
1. За клопотанням сторін або за власною ініціативою суд вправі викликати для допиту експерта, який дав висновок у ході попереднього розслідування, для роз'яснення і доповнення даного ним висновку.
2. Після оголошення висновку експерта йому можуть бути задані питання сторонами. При цьому перші питання задає сторона, з ініціативи якої була призначена експертиза.
3. При необхідності суд має право надати експерту час, необхідний для підготовки відповідей на питання суду і сторін.
Стаття 283. Виробництво судової експертизи
1. За клопотанням сторін або за власною ініціативою суд може призначити судову експертизу.
2. У разі призначення судової експертизи головуючий пропонує сторонам подати у письмовому вигляді питання експерту. Поставлені питання повинні бути оголошені і по них заслухані думки учасників судового розгляду. Розглянувши зазначені питання, суд своєю ухвалою або постановою відхиляє ті з них, які не відносяться до кримінальної справи або компетенції експерта, формулює нові питання.
  3. Судова експертиза проводиться в порядку, встановленому главою 27 цього Кодексу.
  4. Суд за клопотанням сторін або за власною ініціативою призначає повторну або додаткову судову експертизу за наявності протиріч між висновками експертів, які неможливо подолати в судовому розгляді шляхом допиту експертів. 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Глава 8 Тактика призначення судової експертизи"
  1.  § 3. Тактичні особливості окремих видів слідчого експерименту
      призначення названих експертиз, так як з його допомогою виділяються об'єкти, що підлягають експертному дослідженню для їх ідентифікації, або виходять результати, без яких проведення експертизи неможливе. Проілюструємо сутність цього виду слідчого експерименту двома прикладами з практики розслідування злочинів. На двері квартири, в якій здійснена крадіжка, виявлений вельми
  2.  § 1. Криміналістична тактика і її система
      глава 40 озаглавлена ??«Технологія (але не тактика - авт.) отримання зразків для порівняльного дослідження» 1. При розгляді цього питання видається конче необхідним висловити свою думку про таке не так давно введеному в діючий кримінально-процесуальний закон джерелі судових доказів, як «контроль і запис переговорів» (ст. 186 КПК РФ). На наше глибоке переконання, це
  3.  § 1. Слідчий огляд: поняття, сутність, види
      глава «Огляд місця події і речових доказів» у підручнику криміналістики, опублікованому в 1950 р. (автор глави - один з родоначальників вітчизняної криміналістики проф. І. Н. Якимов), заповнює цей недолік. На думку І. Н. Якимова, огляд - «слідча дія, спрямована до встановлення матеріальних даних, що мають значення для розкриття злочину і викриття
  4.  Глава 9 Обов'язкові тактичні операції при розслідуванні злочинів
      тактиці їхнього проведення. Слідча тактика - узагальнений криміналістикою передовий досвід багатьох поколінь слідчих. Про те, як нам вдалося сприйняти і передати його, судити
  5.  Стаття 12. Обов'язки поліції
      тактики їх застосування, впровадження та експлуатаційного обслуговування. 25.3. Крім перерахованих у коментованому пункті 25 Федерального закону "Про поліцію" видів діяльності на виконання зазначених завдань поліція в особі підрозділів позавідомчої охорони при органах внутрішніх справ зобов'язана: - надавати інші, крім охорони майна, послуги, передбачені договорами з
  6.  § 2. Структура і організація роботи представницького органу муніципального утворення
      голова муніципального освіти, а в разі, якщо вказана посадова особа є главою місцевої адміністрації - голова представницького органу муніципального утворення, який обирається цим органом зі свого складу. У статуті муніципального освіти важливо чітко закріпити внутрішню організацію представницького органу, що включає його структурні підрозділи: а) керівників -
  7.  § 2. Місцева адміністрація
      глава на принципах єдиноначальності. Він своїми актами вводить в дію рішення адміністрації, уособлюючи її як єдиний орган. Главою місцевої адміністрації в першої моделі є глава муніципального освіти за посадою; в другій - особа, яка призначається на посаду голови місцевої адміністрації за контрактом, що укладається за результатами конкурсу на заміщення зазначеної посади на строк повноважень,
  8.  § 1. Економічна основа місцевого самоврядування
      глава Міністерства економічного розвитку і торгівлі Г.О. Греф: проблемою ЖКГ є штучний монополізм, який так і не вдалося усунути за довгі роки модернізації житлово-комунального комплексу Росії. Для успішного функціонування ЖКГ необхідна конкуренція, але при існуючій системі фінансування монополізм на цьому ринку послуг неминучий. Ресурси, які направляються в
  9.  § 2. Фінансові ресурси муніципальних утворень
      главах, розділах, частинах та інших структурних одиницях законів та інших нормативно-правових актів. Необхідно відзначити, що інститут фінансової основи місцевого самоврядування є складним правовим утворенням, що належать до числа найбільш важливих в галузі муніципального права. Разом з тим трактування поняття правового інституту неоднозначна в теорії права. Воно може застосовуватися і до складних
  10.  Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      розділах цього підручника. * (158) Детальніше див: Рибалов А.О. Володіння орендаря та зберігача / / Арбітражні спори. 2005. N 2. * (159) Див, напр.: Покровський І.А. Основні проблеми цивільного права. М., 1998. Серія "Класика російської цивілістики". С. 233-234; Витрянский В.В. Договір оренди / / Закон. 2000. N 11. С. 14-26; Цивільне право. У 4 т. Т. 3. Зобов'язальне право: підручник /