| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Умови, зміст і форма договору довірчого управління |
||
|
Само майно, яким управляє довірчий керуючий, вважається об'єктом довірчого управління. Крім предмета до числа істотних умов договору довірчого управління майном законом віднесені наступні умови (п. 1 ст. 1016 ЦК): склад майна, яке передається в довірче управління; найменування юридичної особи або ім'я громадянина, в інтересах яких здійснюється управління майном (засновника управління або вигодонабувача); розмір і форма винагороди управителя, якщо виплата винагороди передбачена договором. Істотною умовою договору є і термін його дії. Сенс відповідної норми, що перешкоджає можливості укладення цього договору без зазначення строку, полягає в тому, щоб довірче управління не використовувалося з метою відчуження майна в обхід тих заборон і обмежень, які встановлені законом * (872). Відповідно до загального правила договір довірчого управління майном може бути укладений на термін, що не перевищує п'яти років (п. 2 ст. 1016 ЦК). Разом з тим для окремих видів майна, яке передається в довірче управління, законом можуть бути встановлені й інші граничні терміни (як більше п'яти років, так і менш п'яти років), на які може бути укладений договір. Права та обов'язки засновника довірчого управління. У літературі йдуть дискусії про коло обов'язків засновника довірчого управління перед довірчим керуючим. До числа безперечних обов'язків довірчого керуючого належать: обов'язок щодо забезпечення виплати управителеві належної йому винагороди, а також обов'язок з відшкодування тих витрат, які довірчий керуючий поніс при довірчому управлінні майном (ст. 1023 ЦК). Однак такий обов'язок виникає тільки в тому випадку, якщо це передбачено в договорі (тобто, якщо договір має БЕЗОПЛАТНО характер). Крім того, реалізація такого права обмежена умовою про те, що відповідні виплати можуть бути проведені за рахунок доходів від використання майна. Таким чином, якщо в результаті довірчого управління майном доходи отримані не були, то засновник не несе обов'язки з виплати керуючому винагороди та понесених витрат. Деякі вважають, що основним обов'язком засновника довірчого управління є відокремлення призначеного для передачі в управління майна та його передача довірчого керуючого * (873). Однак ця точка зору не враховує того, що договір довірчого управління має реальний характер і вважається укладеним з моменту фактичної передачі майна. Ця обставина виключає обов'язок засновника з передачі майна довірчого керуючого. У той же час, якщо засновник передав довірчого керуючого майно, то він зобов'язаний наділити довірчого керуючого комплексом тих правомочии, які необхідні для довірчого управління майном. Засновник зобов'язаний утримуватися від втручання в оперативну діяльність керівника. Зокрема, він не має права вилучати у керуючого майно, передане в довірче управління. В іншому випадку довірчий керуючий має право вдатися до речове-правовим способам захисту (п. 3 ст. 1020 ЦК). У тому числі, довірчий керуючий має право витребувати майно, передане в довірче управління, навіть і у засновника, якщо той допускає порушення своїх обов'язків. Серед прав засновника - права, що забезпечують належну реалізацію управління майном, переданим у довірче управління. Так, засновник має право вимагати від управителя надання звіту про діяльність з управління. Такий звіт подається у строки та в порядку, що встановлені договором довірчого управління. Права та обов'язки вигодонабувача. На правовий статус вигодонабувача істотно впливає та обставина, що він не є стороною договору довірчого управління. Права вигодонабувача похідні від волі засновника. Це має і практичне наслідок. Так, бенефіціар не має права без дозволу засновника самостійно оперувати в обороті тими правами, які має в результаті укладення в його користь договору довірчого управління (наприклад, укладати поступку права вимоги або відчужувати право отриманні доходів). Основними правами бенефіціара є: право вимагати від довірчого керуючого виплати тих доходів, які отримані від управління майном, а також право вимагати від довірчого керуючого звіту про його діяльність з управління майном. Вигодонабувач вправі вимагати врахування його думки при розгляді засновником договору та довірчим керуючим питання про дострокове припинення договору. Без згоди бенефіціара договір достроково розірвано бути не може. Права та обов'язки довірчого керуючого. Основне коло прав та обов'язків довірчого керуючого зведений воєдино в ст. 1020 ЦК. Сенс діяльності довірчого керуючого полягає в управлінні тим майном, яке передано йому засновником управління. Довірчий керуючий зобов'язаний здійснювати управління цим майном в інтересах засновника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). При цьому він повинен проявляти належну дбайливість про інтереси вигодонабувача або засновника управління. Таке управління передбачає вчинення фактичних і юридичних дій, які дозволяють отримувати вигоду з використання майна. Коло допустимих дій довірчого керуючого обмежений. Відповідні межі дій керуючого встановлюються як законом, так і договором. Так, можливість розпорядження довірчим керуючим нерухомим майном і цінними паперами повинна бути прямо передбачена в договорі. Відповідно до загального правила довірчий керуючий зобов'язаний здійснювати діяльність з управління майном особисто. Однак це правило є диспозитивним. Керуючий має право передоручити іншій особі вчинення дій з управління майном, переданим у довірче управління, у випадках, якщо: - таке право надано йому договором довірчого управління; - засновник висловив на це згоду (така згода має бути зроблено в письмовій формі); - він змушений зробити це з метою забезпечення інтересів засновника або бенефіціара, але не має при цьому можливості отримати необхідні вказівки від засновника управління в розумний термін. Відносини між довірчим керуючим і повіреним будуються на підставі договору доручення (довіреності), а сам повірений перед третіми особами виступає як довірчий керуючий і його дії перед третіми особами розглядаються як дії довірчого керуючого. Однак у кожному разі, навіть якщо дії з довірчого управління здійснювало особа, якій були передоручені відповідні дії, відповідальним перед засновником і вигодонабувачем залишається довірчий керуючий. Довірчий керуючий зобов'язаний представляти засновнику та бенефіціару звіт про свою діяльність. Порядок та строки надання звіту повинні бути встановлені договором довірчого управління майном. Що стосується прав і обов'язків довірчого керуючого перед третіми особами, то законодавець виходить з того, що дії довірчого керуючого спричиняють зміни в майновій масі того майна, яке передано в довірче управління. Права, які були придбані довірчим керуючим, включаються до складу переданого в управління майна. Обов'язки, які виникли в результаті таких дій довірчого керуючого, виконуються за рахунок цього майна. Форма договору. Договір довірчого управління майном повинен бути укладений у письмовій формі. Недотримання цієї вимоги (тобто укладення договору в усній формі) тягне недійсність (нікчемність) договору. Більш строгі правила встановлені для договору довірчого управління нерухомим майном, який має бути укладений у відповідності з тими вимогами, які пред'являються до договорів продажу нерухомості. Це означає, що такий договір повинен бути укладений у письмовій формі шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами. Крім цього, сторони повинні скласти передавальний акт або інший документ про те, що передача нерухомості в довірче управління відбулася фактично. Завершується процедура передачі нерухомості в довірче управління актом державної реєстрації. Слід зазначити, що в даному випадку реєстрації підлягає не договір довірчого управління майном, а акт його виконання - передача майна. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 4. Умови, зміст і форма договору довірчого управління " |
||
|
||