| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Укладання договорів |
||
|
Порядок і процес укладення договорів визначаються в основному правилами гл. 28 ГК, нормами АПК, а також положеннями, виробленими вищими судовими органами "*". --- "*" Див: Огляд практики вирішення спорів, пов'язаних з укладенням, зміною та розірванням договорів (інструктивний лист Вищого Арбітражного Суду РФ від 5 травня 1997 р. N 14) / / ВВАС РФ. 1997. N 7. С. 103). Закон передбачає такі стадії укладання договору, як оферта і акцепт. Вони породжують певні зобов'язання для здійснюють їх осіб. Оферта пов'язує оферента можливістю її прийняття у встановлені терміни, а приєднання до неї акцепту обумовлює визнання договору що відбувся. Згідно ст. 433 ЦК договір визнається укладеним у момент одержання акцепту особою, яка направила оферту. Офертою визнається адресоване одному або декільком конкретним особам пропозицію, яке досить виразно вказує на всі істотні умови і висловлює намір особи, яка зробила пропозицію, вважати себе що уклали договір з адресатом, яким буде прийнято пропозицію. Акцепт ж - згода іншої сторони прийняти оферту. При недотриманні в зробленому пропозиції хоча б одного з перерахованих вимог воно не вважається офертою, а кваліфікується лише як виклик на оферту, який ні до чого не зобов'язує того, хто його зробив. Нерідко звернення надсилається невизначеному колу осіб, наприклад, з боку підприємств сфери обслуговування. Якщо звернення адресоване такому колу осіб, то з пропозиції повинна бути ясною воля укласти договір з будь-яким відгукнувшись (публічна оферта - ст. 437 ЦК). Подібною пропозицією є відкрита викладка товару при продажу методом самообслуговування або приміщення товару на внутрішній вітрині магазину або в торговий автомат із зазначенням асортименту товарів. Сплативши товар, покупець має право вимагати від продавця його передачі. Оферта може представляти собою розгорнутий проект договору або замовлення, що виходить від сторони, яка потребує певних послугах (наприклад, від покупця). Але яким би способом оферта не була виражена, договір визнається укладеним лише у випадку прямого її підтвердження. За певних умов можливий відгук оферти (ст. 439 ЦК). Відкликання оферти, на відміну від закінчення її терміну, неодмінно має бути повідомлений адресату. За певних обставин немає необхідності, щоб акцепт був доведений до відома оферента: відправка поштою листи, виконання дії можуть бути акцептом і тим самим створювати договір. При вирішенні питання про те, чи може відгук оферти бути повідомлений таким же чином (відправленням листа про відкликання або продажем одній особі товару, запропонованого для покупки іншій особі), слід мати на увазі, що така форма недостатня і відгук оферти не вважається повідомленим, поки не довівши до відома оферента. Акцептант не може прийняти оферту, якщо йому відомо про її відкликання. Особа, яка зробила пропозицію із зазначенням строку для відповіді, пов'язано ним протягом цього періоду. До його закінчення воно не може скасувати або змінити пропозицію, відкликати оферту. Інші випадки, як передбачено ст. 436 ГК, можуть бути обумовлені в самій оферті або можуть випливати із суті пропозиції чи обстановки, в якій воно було зроблено. Це означає, що норма про безвідкличну оферту є диспозитивною. У законі встановлюється розмежування між рекламою та іншими аналогічними способами поводження з пропозиціями до невизначеного кола осіб (наприклад, оголошеннями в газеті), а також публічною офертою. Пропозиції, описані вище, вважаються офертою, а лише викликом на оферту або пропозицією робити оферти. Доцільність такої відмінності на рівні ЦК пояснюється необхідністю виключити можливість одночасного надходження декількох акцептів на одну і ту ж оферту. Поняття реклами дається у Федеральному законі від 18 липня 1995 р. N 108-ФЗ "Про рекламу" "*". Нею визнається поширювана в будь-якій формі за допомогою будь-яких засобів інформація про фізичну чи юридичну особу, товари, ідеї і починання (рекламна інформація), яка призначається для невизначеного кола осіб і покликана формувати або підтримувати інтерес до цих фізичній або юридичній особі, товарам, ідеям та починанням і сприяти реалізації товарів, ідей і починань. --- "*" СЗ РФ. 1995. N 30. Ст. 2864; 2001. N 51. Ст. 4827; 2002. N 1. Ст. 2. Публічну оферту ст. 437 ЦК визначає як містить всі істотні умови договору пропозицію, з якого вбачається воля особи, що робить пропозицію, укласти договір на зазначених у пропозиції умовах з кожним, хто відгукнеться. Прикладом публічної оферти є пропозиція укласти передбачений ст. 426 та іншими статтями Цивільного кодексу публічний договір. Інший ілюстрацією може служити публікація в періодичній пресі оголошень про проведення аукціону або конкурсу, тобто запрошення на участь у публічних торгах будь-якого, хто згоден на запропоновані умови і відгукнеться на оголошення (шляхом подання відповідної заявки або внесення завдатку в розмірі, строки та порядку, зазначені в повідомленні про проведення торгів). Акцепт оферти являє собою згоду з умовами оферти, виражене словами чи поведінкою і зроблене в наказаному або зазначеному оферентом порядку. Намір акцептанта прийняти пропозицію має бути виражене таким чином, щоб не було сумнівів ні щодо збігу умов акцепту з умовами оферти, ні щодо факту акцепту. Прийняття оферти повинно відповідати певним вимогам, щоб мати силу акцепту. Вона може прийматися беззастережно, тобто в тому вигляді, в якому сформульована, без внесення будь-яких зустрічних пропозицій. Таке прийняття визнається акцептом з усіма витікаючими наслідками. Коли ж акцептант висуває контрпропозицію, наприклад, по включенню в договір нових умов, відсутніх в реченні, або по зміні редакції запропонованих у договорі пунктів, то згідно зі ст. 443 ГК таку відповідь на оферту визнається відмовою від акцепту і в той же час новою офертою. Дане правило відноситься як до пропозицій, що містить вказівку строку для відповіді, так і до пропозицій, зробленим без нього. Виникає питання про необхідність повідомлення акцепту оференту. На нього слід відповісти позитивно. При використанні сучасних засобів електронно-обчислювальної техніки для укладення договорів останні вважаються досконалими не тільки за умови, що акцепт повідомлений, але і під час вступу зворотної інформації про отримання акцепту оферентом на комп'ютер акцептанта. Особливо слід сказати про випадок так званого мовчазного акцепту (умовчання). Мовчання, за загальним правилом, не визнається виявом волі сторін укласти договір. Інше може випливати із закону, звичаїв ділового обороту або з особливостей колишніх ділових відносин сторін (ст. 438 ЦК). Акцептом визнаються і дії з виконання зазначених в оферті умов, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не зазначено в оферті. Подібні дії повинні відбуватися особою, яка одержала оферту, у термін, який встановлений для її акцепту. До їх числа відносяться відвантаження товару, надання послуг, виконання робіт, сплата відповідної грошової суми. Може виникнути питання про відкликання акцепту, якщо повідомлення про це надійде особі, яка подала оферту, раніше акцепту або одночасно з ним. У цьому випадку акцепт вважається неодержані (ст. 439 ЦК). Коли в оферті строк для акцепту визначений, договір визнається укладеним, якщо акцепт отриманий особою, яка направила оферту, у межах зазначеного в ній терміну (ст. 440 ЦК). Якщо ж такий термін не визначено, різні наслідки настають в залежності від того, в якій формі була спрямована оферта. У випадку полегшення оферти в письмову форму договір вважається укладеним, якщо акцепт отриманий особою, яка направила оферту, до закінчення терміну, встановленого законом або іншими правовими актами; за відсутності такого строку - протягом нормально необхідного для цього часу. Коли оферта зроблена усно без зазначення строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо інша сторона негайно заявила про її акцепт (ст. 441 ЦК). Не виключена ситуація, при якій своєчасно спрямоване повідомлення про акцепт отримано із запізненням. Ясно, що маються на увазі випадки, коли зроблену пропозицію містило вказівку на строк для відповіді. Акцепт зізнається опоздавшим, якщо сторона, що направила оферту, негайно не повідомить іншу сторону про отримання акцепту із запізненням. Договір вважається укладеним і за умови, що сторона, що направила оферту, негайно повідомить іншій стороні про прийняття її акцепту, отриманого із запізненням. Широко поширене в підприємницькій практиці укладання договорів шляхом спільної розробки єдиного проекту договорів представниками сторін, що беруть участь в переговорах по їх укладенню. При даному порядок укладання договорів практично неможливо виділяти як окремих стадій оферту і акцепт, які виходять від учасників переговорів. Істотне значення може мати виявлення з достатньою точністю місця укладання договору. Від цього залежить вирішення ряду практично важливих, зокрема процесуальних, питань. Згідно ст. 444 ЦК, якщо в договорі не зазначено місце укладання, він визнається укладеним за місцем проживання громадянина або місцем знаходження юридичної особи, який направив оферту. Названа стаття ЦК передбачає два підходи при визначенні місця укладання договору: коли в ньому зазначено таке місце і коли немає подібної вказівки. Місце знаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо відповідно до закону в установчих документах юридичної особи не встановлено інше (ст. 54 ЦК). Незважаючи на значення закріплених у ст. 421 ЦК таких основних засад цивільного законодавства, як свобода укладення договору, необхідність безперешкодного здійснення цивільних прав, вони не завжди діють беззастережно. У вилучення із згаданих принципів ст. 445 ГК допускає укладення договору в обов'язковому порядку, одночасно відсилаючи до інших положень закону. У такому порядку договір укладається при двоякого виду обставин. По-перше, для сторони, якої спрямована оферта (розглянута в якості проекту договору), і, по-друге, - для сторони, яка направила оферту (проект договору). Стаття 445 ЦК передбачає можливість зацікавленої особи домогтися примусового укладення договору, якщо особа, для якої відповідно до законів укладення договору обов'язково, ухиляється від його укладення. У подібному випадку інша особа має право звернутися до суду з вимогою про спонукання укласти договір. На необгрунтовано ухиляється від укладення договору покладається обов'язок відшкодувати іншій особі завдані цим збитки (ст. 15 ЦК). Правила про визначення розміру збитків сформульовані в ст. 393 ГК. При недосягненні угоди з істотних умов договору та після того як здійснені заходи щодо узгодження розбіжностей, що виникли виявилися безуспішними, такі розбіжності можуть бути передані на розгляд суду, арбітражного або третейського суду. Поняття "розбіжності" припускає розбіжність запропонованих майбутніми сторонами змісту або редакції окремих пунктів договору або ухилення однієї з них від його укладення, що може спричинити за собою переддоговірних спір. Передача виникли при укладенні договору розбіжностей на розгляд суду має на меті визначення умов договору відповідно до його рішенням (ст. 446 ЦК). Поряд з відносяться до укладання договорів найбільш загальними правилами ЦК гл. 28 містить також норми, що регламентують укладання договору в особливому порядку шляхом проведення торгів. У них йдеться про продаж речі або майнового права. Згідно ст. 447 ЦК договір укладається з особою, що виграв торги. Шляхом проведення торгів може бути укладений не будь-який договір, а лише той, істота якого це допускає. Так, укладення договору міни допомогою торгів не відповідало б сутності та особливостей даного виду договору. В якості організатора торгів закон називає власника речі або володаря певного майнового права або спеціалізовану організацію. Остання діє на підставі договору з власником речі або власником названого права і виступає від їх імені або від свого імені. Договори про продаж речі або іншого майнового права можуть бути укладені лише шляхом проведення торгів і у випадках, зазначених у ГК чи іншому законі. Такий порядок передбачає ст. 293 ГК. Суд за позовом органу місцевого самоврядування може прийняти рішення про продаж з публічних торгів безгосподарно вмісту житлового приміщення (з виплатою власнику виручених від продажу коштів). Торги проводяться у формі аукціону або конкурсу. Форма проведення визначається власником продаваної речі або власником реалізованого права, якщо інше не передбачено законом. Виграв торги на аукціоні визнається особа, що запропонувала найвищу ціну, а за конкурсом - особа, яка за висновком конкурсної комісії, заздалегідь призначеної організатором торгів, запропонувало кращі умови. Особливі правила діють щодо організації і порядку проведення торгів (ст. 448 ЦК). Аукціони і конкурси можуть бути відкритими і закритими. У відкритому аукціоні та конкурсі допускається участь будь-якої особи. У закритому аукціоні та конкурсі беруть участь тільки особи, спеціально запрошені для цієї мети. Повідомлення про проведення торгів, якщо інше не передбачено законом, має бути зроблено організатором не менше ніж за 30 днів до їх проведення. Воно повинно містити в усякому випадку відомості про час, місце і форму торгів, їх предмет і порядок проведення, в тому числі про оформлення участі в торгах, визначення особи, який виграв торги, а також відомості про початкову ціну. Якщо предметом торгів є тільки право на укладення договору, в повідомленні про майбутні торги повинен бути вказаний надається для цього термін. Організатор відкритих торгів, якщо інше не передбачено в законі або в повідомленні про проведення торгів, має право відмовитися від аукціону в будь-який час, але не пізніше ніж за три дні до настання дати його проведення, а конкурсу - не пізніше ніж за 30 днів до проведення. Якщо зазначені терміни були порушені, організатор торгів зобов'язаний відшкодувати учасникам понесений реальний збиток. Що стосується організатора закритого аукціону чи конкурсу, то він зобов'язаний відшкодувати запрошеним учасникам реальний збиток незалежно від того, в який саме термін після направлення повідомлення пішов відмову від торгів. Закон покладає на учасників торгів обов'язок внесення завдатку в розмірі, у строки та порядку, які вказуються в повідомленні про проведення торгів. Якщо торги не відбулися, завдаток підлягає поверненню; він повертається також особам, які брали участь у торгах, але не виграли їх. При укладенні договору з особою, що виграв торги, сума внесеного ним завдатку зараховується в рахунок виконання зобов'язань за укладеним договором. Протокол про результати торгів, що має силу договору, підписується особою, що виграв торги, і їх організатором у день проведення аукціону або конкурсу. При ухиленні від підписання протоколу особа, яка виграла торги, втрачає внесений завдаток. Ухилитися від підписання протоколу організатор торгів зобов'язаний повернути завдаток у подвійному розмірі, а також відшкодувати особі, котра виграла торги, збитки, які заподіяні участю у торгах в частині, що перевищує суму завдатку. Коли предметом торгів було тільки право на укладення договору, такий договір повинен бути підписаний сторонами не пізніше 20 днів або іншого вказаного у повідомленні строку після завершення торгів і оформлення протоколу. У разі ухилення однієї із сторін від укладення договору інша має право звернутися до суду з вимогою про спонукання укласти договір, а також про відшкодування збитків, заподіяних ухиленням від його укладення. Закон (ст. 449 ЦК) передбачає настання певних негативних наслідків у разі порушення правил торгів, встановлених законом. Такі торги можуть бути визнані судом недійсними за позовом зацікавленої особи. Слідом за цим настає недійсність договору, укладеного з особою, що виграв торги. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 4. Укладання договорів" |
||
|
||