Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С. В. Ківалов. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ, 2004 - перейти до змісту підручника

28.3. Поняття і види митного режиму

Митний режим є найважливішим інститутом митної справи, оскільки цим режимом згідно гл. 29 МКУ обумовлюється порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Митний режим - це сукупність положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України з митної метою.
Відповідно з метою переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму:
1) імпорт;
2) реімпорт ;
3) експорт;

4) реекспорт; 5) транзит;
6) тимчасове ввезення (вивезення);
7) митний склад;
8) спеціальна митна зона;
9) магазин безмитної торгівлі;
10) переробка на митній території України;
11) переробка за межами митної території України;
12) знищення або руйнування;
13) відмова на користь держави.
Декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, які пред'являються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.
Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог чинного законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, які підтверджують заявлений режим.
Імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких обмежень.
Ввезення на митну територію України в режимі імпорту передбачає:
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;
2) сплату митних платежів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законодавства України.
Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, які були вироблені в Україні і вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше визначеного терміну ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.
Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони:
1) вироблені на митній території України;

2) ввозяться на митну територію України не пізніше, ніж через один рік після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;
3) не використовувалися за межами України з метою одержання прибутку;
4) ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або витрат за нормальних умов транспортування та збереження, а також інших випадків, що визначаються Державною митною службою України .
Експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.
Вивіз товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:
1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;
2) сплату митних платежів, встановлених на експорт товарів;
3) дотримання експортером вимог чинного законодавства щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.
Реекспорт - митний режим, відповідно до якого товари, які вироблені в інших країнах, не пізніше визначеного терміну з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.
Товари, вироблені в інших країнах, можуть вивозитися за межі митної території України в режимі реекспорту, якщо:
1) митному органу надано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України на реекспорт товарів;
2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;
3) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою отримання прибутку;
4) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше, ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України.

Транзит - митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без справляння податків, установлених на імпорт і експорт таких товарів, і без якого б то не було використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.
Товари, що переміщуються транзитом, повинні:
1) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;
2) не використовуватися на території України ні з якою іншою метою, крім транзиту;
3) у випадках, визначених чинним законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України , яке видається відповідними уповноваженими органами;
4) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;
5) бути доставленими до митного органу призначення в термін, який визначається відповідно до чинних в Україні нормативів на перевезення вантажів, виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту та інших умов перевезення.
Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з умовним повним звільненням від сплати податків на умовах, визначених цим Кодексом, та обов'язкової наступної перевезенням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.
Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:
1) подання митному органу документів на такі товари з обгрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);
2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом;
3) виконання на вимогу митного органу заходів щодо гарантування сплати митних платежів у випадках, визначених Державною митною службою України;

4) в окремих випадках, визначених чинним законодавством України, надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів.
Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення на митну територію України (вивезення з митної території України).
З урахуванням мети ввезення (вивезення) товарів та інших обставин строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути продовжений відповідним митним органом.
Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без стягнення митних платежів, за винятком митного збору за митне оформлення і без застосування до них заходів нетарифного регулювання і інших обмежень в період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.
У режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Збереження товарів у режимі митного складу забезпечується шляхом використання спеціально призначеного та обладнаного приміщення, резервуара, майданчика і т. п. - митного ліцензійного складу.
Митні ліцензійні склади залежно від кола осіб, їх використовують, можуть бути:
1) відкритого типу, тобто призначені для зберігання товарів, що належать будь-яким особам;
2) закритого типу, тобто призначені для зберігання товарів, що належать власникам таких складів.
Спеціальна митна зона - це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних економічних зон) за межі митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання.
Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеці-

альний митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як знаходяться за межами митної території України.
Спеціальні митні зони створюються відповідно до чинного законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної спеціальної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, і особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення спеціальної митної зони, видів товарів, дозволених до ввезення у таку зону і характеру операцій, які здійснюються з товарами у межах зони. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи спеціальної митної зони та обов'язки органів управління зони по виконанню вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.
Магазин безмитної торгівлі - митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам вироби, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні, відкритих для міжнародного зв'язку, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів та без застосування заходів нетарифного регулювання.
Товари, а також супутні товарам роботи, в режимі магазину безмитної торгівлі реалізуються лише у спеціальних торговельних закладах (магазинах безмитної торгівлі).
Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України.
Переробка на митній території України - митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, які вироблені в інших країнах, підлягають в установленому порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки або обробки відповідно до митного режиму експорту.
Ввезення та переробка на митній території України товарів, які вироблені в інших країнах, здійснюється з дозволу митного органу на основі положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

Дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути скасовано митним органом, якщо його видано на підставі неповних або недостовірних даних, які мали велике значення для прийняття рішення, або у разі коли підприємство-резидент, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів законодавства України.
Кількість операцій щодо переробки товарів у митному режимі переробки на митній території України не обмежується.
Переробка за межами митної території України - митний режим, відповідно до якого товари, що знаходяться у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки, обробки чи ремонту за межами митної території України і наступного повернення в Україну.
  Вивезення товарів для переробки за межами митної території України здійснюється з дозволу митного органу.
  Дозвіл на вивезення товарів для переробки за межами митної території України може бути анульовано митним органом у разі, якщо його видано на підставі неповних або недостовірних даних, які мали важливе значення для прийняття рішення, або якщо підприємство-резидент, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень Митного кодексу України та інших законодавчих актів України.
  Знищення або руйнування - митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем або приводяться у стан, який виключає їх використання без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання для товарів, що знищуються або руйнуються.
  Знищення або руйнування товарів допускається з письмового дозволу митного органу, який надається за умови наявності дозволів інших державних органів, що здійснюють відповідно до їхньої компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Такий дозвіл митним органом не видається, якщо знищення товарів може завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу, а також в інших випадках, що визначаються Державною митною службою України спільно з іншими державними органами, які здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України.

  Знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх власника або іншої зацікавленої особи.
  Відходи (залишки), що утворилися в результаті знищення або руйнування товарів, мають бути поміщені у відповідний режим як товари, що ввезені на митну територію України і перебувають під митним контролем.
  Відмова на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не стягуються митні платежі, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.
  Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, який видається у порядку, що визначається Державною митною службою України.
  Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави.
  Чинним законодавством встановлено особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України.
  Громадяни за умови дотримання вимог законодавчих актів України можуть переміщувати через кордон України будь-які товари, крім заборонених до ввезення в Україну та вивезення з України, а також тих, щодо яких законодавством України встановлені обмеження у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "28.3. Поняття і види митного режиму"
  1. § 2. Розрахунки і кредитування
      поняттям для ряду однотипних договорів, якими опосередковуються позикові або, що те ж саме, кредитні зобов'язання. Якими б специфічними або ускладненими не були умови різних варіантів позикових зобов'язань, всі вони вписуються в універсальну формулу договору позики: отримані в борг кошти повинні бути повернені позичальником позикодавцеві. Настільки ж універсальними є багато правових
  2. § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
      поняття кредитної організації дається у ч. 1ст. 1 Федерального закону «Про банки і банківську діяльність»: «кредитна організація - юридична особа, яка для отримання прибутку як основну мету своєї діяльності на підставі спеціального дозволу (ліцензії) Центрального банку Російської Федерації (Банку Росії) має право здійснювати банківські операції, передбачені цим
  3. § 3. Валютне регулювання і валютний контроль
      поняття «місце знаходження юридичної особи» в законі не визначено, необхідно керуватися нормою п.2 ст. 54 ЦК, що передбачає, що «місце знаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо відповідно до закону в установчих документах юридичної особи не встановлено інше». При цьому, «враховуючи, що відповідно до статті 8 Федерального
  4. § 2. Правове становище публічних утворень
      поняття. Участь публічних утворень у цивільному обороті необхідно остільки, оскільки цього вимагає реалізація завдань публічної влади. Однак сама по собі подібна функціональна спрямованість діяльності не замінює і не відміняє юридичної рівності всіх суб'єктів цивільного права. Інакше кажучи, втрата владних повноважень у цивільних правовідносинах який суперечить природі
  5. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
  6. § 9. Договір фінансової оренди (лізингу)
      поняття "лізингова угода" (сукупність договорів, необхідних для реалізації договору лізингу між лізингодавцем, лізингоодержувачем і продавцем (постачальником) предмета лізингу), що викликав справедливу критику в літературі * (291). По-друге, предметом спору виступає питання про місце договору лізингу в системі цивільно-правових договорів і, зокрема, про його співвідношенні з договором оренди.
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
      поняття товару не обмежується і не вичерпується колом речей (предметів матеріального світу), а охоплює й інші майнові блага, здатні одночасно задовольняти суспільні потреби і обмінюватися на ринку (енергія, інформація, майнові права та інші.). До того ж хоча речі - це предмети матеріального світу, аж ніяк не всякий предмет матеріального світу повинен розумітися як
  8. 21.4. Державний контроль: поняття і види
      митний, санітарний, екологічний та ін.) Залежно від спрямованості та організаційно-правових форм державний контроль поділяється на зовнішній (здійснюється щодо об'єктів, безпосередньо не підпорядкованих контролюючому органу) і внутрішній (здійснюється в межах системи даного органу виконавчої влади або іншого органу). Залежно від стадій здійснення
  9. 2. Договірні умови
      поняттям істотних умов, в Цивільних кодексах Російської Федерації не цілком збігалася. Так, в ГК 22 ст. 130 передбачала: "Істотними у всякому разі визнаються предмет договору, ціна, термін, а також всі ті пункти, щодо яких, за попередньою заявою однієї зі сторін, має бути досягнуто згоди". Цивільний кодекс 1964 р. (ст. 160) назвав істотними умови
  10. 3. Застава
      зрозумілим, чому при збігу декількох заставних кредиторів віддається перевага старшому з них, а також чому заставне право виявляється сильнішим встановлених речових прав на ту ж річ: без цього спеціальна відповідальність саме даної закладеної речі за борг стала б ілюзорною. Таким чином, ці риси застави, крім абсолютного захисту, найбільш зближують заставу з речовими правами,
© 2014-2022  yport.inf.ua