| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
34.3. Адміністративно-правовий статус ВАК України, НАН України та галузевих академій |
||
|
ВАК України діє на підставі Положення «Про Вищу атестаційну комісію України», затвердженого Указом Президента України від 25 лютого 1999 р.1 ВАК України реалізує державну політику в галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів кандидата наук і Бюлетень ВАК України. - 1999. - № 2. - С. 10-14. Доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника. ВАК України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо удосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України. У межах своїх повноважень ВАК України організовує виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією. Основним завданням ВАК України є: - формування та забезпечення функціонування системи атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; - разом з іншими центральними органами виконавчої влади участь у формуванні та реалізації державної політики щодо перспектив розвитку науки і техніки, кадрового потенціалу країни з урахуванням світового рівня науково-технічного прогресу; - забезпечення єдності вимог до рівня наукової кваліфікації здобувачів наукових ступенів, вченого звання старшого наукового співробітника; - координація діяльності органів виконавчої влади і керівництво роботою науково-дослідних (науково-технічних) установ та вищих навчальних закладів у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; - проведення атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; - керівництво роботою з присудження наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника; - розвиток міжнародного співробітництва в галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. ВАК України відповідно до покладених на неї завдань: 1) формує в установленому порядку мережу спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук у вищих навчальних закладах, науково-дослідних (науково-технічних) установах та інших організаціях, які проводять наукові та науково-технічні дослідження, затверджує персональний склад зазначених рад і перелік спеціальностей, за якими ці ради можуть проводити захист дисертацій, присуджувати наукові ступені; 2) організовує та проводить періодичну атестацію спеціалізованих вчених рад вищих навчальних закладів, науково-дослідних (науково-технічних) установ, інших організацій, які проводять наукові та науково- технічні дослідження (далі - спеціалізованої вченої ради); 3) отримує звіти про роботу спеціалізованих вчених рад, припиняє або обмежує в установленому порядку їх діяльність; 4) формує мережа експертних рад та за їх участю проводить експертизу дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук і атестаційних справ, які надходять із спеціалізованих вчених рад і вчених (науково-технічних) рад вищих навчальних закладів, науково-дослідних (науково-технічних) установ , періодично проводить оновлення складу експертних рад; 5) стверджує, за погодженням з Міністерством освіти і науки України, перелік спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань; 6) розробляє і затверджує вимоги до рівня наукової кваліфікації здобувачів наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, вченого звання старшого наукового співробітника; 7) аналізує разом із зацікавленими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади актуальність дисертаційних досліджень з урахуванням вимог науково-технічного та суспільного прогресу, розробляє відповідні рекомендації для керівників вищих навчальних закладів, науково-дослідних (науково-технічних) установ та спеціалізованих вчених рад; 8) висилає, в разі необхідності, до відповідних спеці- алізірованние вчені ради і вчені (науково-технічні) ради вищих навчальних закладів, науково-дослідні (науково-технічні) установи дисертації на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, атестаційні справи на додаткову експертизу для визначення їх відповідності встановленим вимогам; 9) видає в установленому порядку дипломи кандидата наук і доктора наук; 10) присвоює на підставі рішень вчених (науково-технічних) рад вищих навчальних закладів, науково-дослідних (науково-технічних) установ вчене звання старшого наукового співробітника і видає в установленому порядку атестати старшого наукового співробітника; 11) скасовує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів кандидата наук і доктора наук у разі порушення цими радами встановленого порядку присудження наукових ступенів; 12) позбавляє в установленому порядку наукових і науково-педагогічних працівників наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, вченого звання старшого наукового співробітника; 13) розробляє та подає на затвердження Кабінету Міністрів України проект порядку присудження наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, розглядає пропозиції щодо удосконалення порядку атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; 14) разом із заінтересованими державними установами та організаціями організовує роботу, пов'язану з встановленням еквівалентності дійсних в Україні документів, засвідчують присудження наукових ступенів, аналогічним документам, виданим органами атестації інших держав; 15) вирішує в установленому порядку питання нострифікації (визнання) в Україні документів, що засвідчують присудження наукових ступенів, виданих відповідними органами інших держав; 16) розглядає апеляції на рішення спеціалізованих вчених рад щодо присудження (неприсудження) наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, а також вчених (науково-технічних) рад вищих навчальних закладів, науково-дослідних (науково-технічних) установ щодо присвоєння (неприсвоєння) вченого звання старшого наукового співробітника; 17) забезпечує в межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її забезпеченням; 18) бере участь у роботі міжнародних організацій, конгресів і конференцій, проводить наради, семінари та інші заходи з питань атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; 19) аналізує стан розвитку мережі аспірантури і докторантури , рівень забезпеченості держави науковими і науково-педагогічними кадрами вищої кваліфікації; 20) створює банки даних щодо наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; 21) забезпечує видання інформаційних матеріалів з питань атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації; 22) надає платні послуги у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України; 23) здійснює інші повноваження, необхідні для виконання покладених на неї завдань. ВАК України має право: - скликати міжвідомчі наради з питань, що належать до її компетенції; - представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях під час підписання міжнародних договорів України з питань ностріфіка-ції (визнання) документів, що засвідчують присудження наукових ступенів, співробітництва у галузі атестації наукових і педагогічних кадрів вищої кваліфікації; - одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики - статистичні дані (безоплатно), необхідні для виконання покладених на неї завдань; - утворювати в межах своїх повноважень організації, діяльність яких спрямована на реалізацію її основних завдань, виступати в установленому законодавством порядку засновником таких організацій. ВАК України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також відповідними органами інших держав. ВАК України у межах своїх повноважень на основі та для виконання законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання. Нормативно-правові акти ВАК України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. ВАК України очолює голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку Президент України. Голова ВАК України має заступників. Заступники голови ВАК України, вчений секретар ВАК України призначаються на посаду і звільняються з займаної посади відповідно до законодавства. Голова ВАК України несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на ВАК України завдань і здійснення ним своїх функцій, розподіляє обов'язки між- ду заступниками і вченим секретарем, визначає ступінь відповідальності заступників, вченого секретаря, керівників структурних підрозділів ВАК України. Для розгляду найважливіших питань розвитку галузі, обговорення напрямів діяльності ВАК України, оперативного та узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції ВАК України, утворюється президія ВАК України. До складу президії входять голова ВАК України, його заступники і вчений секретар ВАК України за посадами, керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також провідні вчені - представники державних академій наук і державних вищих навчальних закладів. Склад президії затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням голови ВАК України строком на 3 роки. Президія ВАК України розглядає і затверджує атестаційні висновки щодо дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук і доктора наук, приймає рішення про видачу дипломів кандидата наук і доктора наук, а також рішення про видачу атестатів старшого наукового співробітника. Засідання президії ВАК України вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин його складу. Рішення президії ВАК України приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні, і впроваджуються в життя наказами ВАК України. У ВАК України можуть створюватися інші дорадчі та консультативні органи. Склад і положення про ці органи затверджує голова ВАК України. Граничну чисельність працівників центрального апарату ВАК України та його структуру затверджує Кабінет Міністрів України. Штатний розпис і єдиний кошторис доходів і видатків центрального апарату ВАК України затверджуються в установленому порядку. ВАК України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Спеціалізовані вчені ради (далі - ради) - основна ланка в системі атестації наукових кадрів вищої кваліфікації - створюються та діють під керівництвом ВАК України у відомих своїми науковими досягненнями наукових установах, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації та інших організаціях, які здійснюють фундаментальні та прикладні наукові дослідження, мають високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення для підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, за клопотанням центральних органів виконавчої влади, Національ- ної академії наук , Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових наук, Академії мистецтв - залежно від підпорядкування. Діють спеціалізовані вчені ради на підставі Положення «Про спеціалізовані вчені ради», затвердженого наказом ВАК України від 14.07.1997 р. № 448, із змінами та доповненнями, внесеними наказом ВАК України від 21.01.2000 р. № 361. Експертна рада - дорадчий орган Вищої атестаційної комісії України, який разом з атестаційними відділами ВАК здійснює контроль за науковим рівнем дисертацій, наукової та практичної цінністю, роботою спеціалізованих вчених рад, готує та подає на розгляд президії ВАК проекти атестаційних висновків щодо присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання. Діє експертна рада ВАК України на підставі «Положення про експертну раду Вищої атестаційної комісії України», затвердженого наказом ВАК України від 14.07.1997 р. № 448, із змінами та доповненнями, внесеними наказом ВАК України від 21.01.2000 р. № 362. Експертна рада забезпечує єдність вимог при атестації здобувачів наукових ступенів і вчених звань на основі дотримання вимог «Положення про Вищу атестаційну комісію України», «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань», а також «Положення про експертну раду Вищої атестаційної комісії України». Експертна рада відповідає за об'єктивність і повноту аргументації підготовлених ним проектів атестаційних висновків щодо відповідності дисертаційних робіт вимогам «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань» та рівня загальнонаукової та професійної підготовки здобувачів. Експертна рада формується з провідних учених певної галузі наук, працює під контролем атестаційних відділів ВАК і є відповідальним перед керівництвом ВАК за виконання покладених на нього завдань. У складі експертної ради за рішенням президії ВАК можуть створюватися секції з відповідних спеціальностей. Важливу роль в організації наукової діяльності відіграють державні наукові установи. Державними науковими установами є наукові установи, засновані на державній власності (ст. 8 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність»). 1 Бюлетень ВАК України. - 2000. - № 1. - С. 7-16. 2 Там же. Державні наукові установи створюються, реорганізуються і ліквідуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Державним науковим установам передаються на постійне користування земельні ділянки відповідно до законодавства України. У системі державних наукових установ провідну роль відіграють академії наук - Національна академія наук України та галузеві академії наук. Національна академія наук України та галузеві академії наук - Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України (далі - академії) є державними організаціями, які засновані на державній власності. Кошти на забезпечення діяльності академій щорічно визначаються у Державному бюджеті України окремими рядками. Фінансування академій може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством України. До складу академій можуть входити наукові установи, підприємства, організації, об'єкти соціальної сфери, що забезпечують їх діяльність. Державне управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності академій здійснюється відповідно до законодавства України в межах, які не порушують їх самоврядності у вирішенні питань статутної діяльності і свободи наукової творчості. Самоврядність академій полягає у самостійному визначенні тематики досліджень, своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв'язків. Академії виконують замовлення органів державної влади щодо розробки основ державної наукової та науково-технічної політики, проведення наукової експертизи проектів державних рішень і програм. Академії щорічно звітують перед Кабінетом Міністрів України про результати наукової і науково-технічної діяльності та використання коштів, виділених їм з Державного бюджету України. Національна академія наук України - вища наукова організація України, яка організує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях незалежно від форм власності. При Національній академії наук України створюється міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень в Україні (далі - рада). Положення про раду та її склад затверджується Кабінетом Міністрів України. Важливе значення для діяльності НАН України мають Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 18 грудня 1991 року, Укази Президента України «Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України» від 20 січня 1992 року, «Про державну підтримку наукової діяльності Академії наук України »від 22 березня 1994 року і інші акти законодавства України. Галузеві академії координують, організують і проводять дослідження у відповідних галузях науки і техніки, вони покликані «відповідати за стан наукових розробок кожна у своїй сфері» 1. Держава передає академіям у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності основні фонди, а також обігові кошти. Використання майна, переданого академіям, здійснюється ними відповідно до законодавства та статутів академій. Земельні ділянки надаються академіям у постійне користування відповідно до земельного законодавства України. Академії здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України і своїх статутів, які приймаються загальними зборами академій та затверджуються Кабінетом Міністрів України. Загальні збори Національної академій наук України та галузевих академій наук мають виключне право вибирати вчених України дійсними членами (академіками) і член-корресцондентамі, а іноземних вчених - іноземними членами відповідних академій. Таким чином, зараз в Україні функціонують 5 галузевих академій наук - Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України і Академія мистецтв України. НАН України, яка очолює систему державних академій, галузеві академії наук покликані забезпечувати розвиток науки і її практичну віддачу. Вони користуються державною підтримкою і діють на засадах чинного законодавства і власних статутів. Після здобуття незалежності в Україні виникло декілька десятків галузевих недержавних академій, які 1 Кучма Л.Д. Країна без науки - країна без майбутнього / / Вісник НАН України. - 1996. - № 5-6. - С. 5. діють на основі власних статутів, є громадськими організаціями (товариствами вчених) 1. Станом на червень 2000 р. в Міністерстві юстиції України зареєстровані 42 академії, які діють за статутом громадських наукових організацій: Академія гірничих наук України, Академія технологічних наук України, Академія інженерних наук України, Українська академія наук Національного прогресу, Інженерна академія України, Академія підприємства та менеджменту України, Українська академія архітектури, Транспортна академія України, Академія наук прикладної радіоелектроніки, Міжнародна академія оригінальних ідей, Українська Екологічна академія наук, Українська академія інформатики, Академія зв'язку України, Олімпійська академія України, Міжнародна асоціація комп'ютерних наук і систем, Аерокосмічна академія України, Академія наук вищої школи України, Українська нафтогазова академія, Академія політичних наук України, Академія економічних наук України, Українська технологічна академія, Міжнародна академія наук, технологій та інжинірингу, Українська академія економічної кібернетики, Академія будівництва України, Лісова академія наук України, Міжнародна термоелектрична академія, Українська академія триботехники, Міжнародна академія біоенерготехнологій, Міжнародна академія наук за апіфітотерапіі і бджільництву, Академія наук суднобудування України, Міжнародна громадська організація «Міжнародна кадрова академія», Міжнародна громадська організація «Академія людини», Підйомна транспортна академія наук України, Міжнародна слов'янська академія, Міжнародна академія сімейної медицини нетрадиційних та природних методів лікування, Міжнародна громадська організація «Академія наук пожежної безпеки України», Міжнародна академія біонату-ропатіі і інформаціологіі, Міжнародна молодіжна громадська організація «Молодіжна академія наук», Академія традиційної східної медицини та культури, Українська академія історичних наук, Всеукраїнська громадська організація «Українська муніципальна академія», Міжнародна академія інтегративної антропології, Всеукраїнське громадське об'єднання «Українська академія Управління міжсистемних Прогнозування та Кардинальної Психології», Міжнародна академія безпеки життєдіяльності. Громадські наукові організації, за ст. 17 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», є 1 Шемшученко Ю.С. Академії / / Юрид. енцикл. - К., 1998. - Т. 1. - С. 69. об'єднаннями вчених для цілеспрямованого розвитку відповідних напрямів науки, захисту професійних інтересів, взаємної координації науково-дослідної роботи, обміну досвідом. Громадські наукові організації підлягають реєстрації та діють відповідно до законодавства про об'єднання громадян, з урахуванням положень цього Закону. Громадські наукові організації можуть створювати тимчасові наукові колективи, утворювати для виконання статутних завдань науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, консалтингові, наукові організації, співпрацювати з іноземними та міжнародними організаціями, бути колективними членами міжнародних науково-фахових об'єднань, спілок, товариств відповідно до законодавства України. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» має загальний характер і лише фрагментарно регламентує діяльність НАН України та галузевих академій наук, оскільки і законодавство про об'єднання громадян недостатньо враховує специфічність установи громадських наукових організацій. Тому слід погодитися з пропозицією директора Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Ю. С. Шемшученко про необхідність розробки проекту закону про Академію наук України, де, зокрема, були б впорядковані зв'язки Академії з державою, і в той же час гарантований принцип самоврядності Академії допомогою недопущення адміністративного втручання державних органів в її внутрішню жізнь1. Подальшої розробки потребує і законодавче врегулювання діяльності галузевих академій наук, громадських наукових організацій і т. п. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "34.3. Адміністративно-правовий статус ВАК України, НАН України та галузевих академій" |
||
|
||