загрузка...

трусы женские х/б
« Попередня Наступна »

44.2. Адміністративно-правовий статус Міністерства закордонних справ України

Діяльність Міністерства закордонних справ України регулюється Положенням «Про Міністерство закордонних справ України», затвердженому Указом Президента України від 3 квітня 1999 З змінами, доповненнями, внесеними Указом Президента Україна від 14 вересня 2000 року 1.
Згідно п. 1 Положення «Про Міністерство закордонних справ України» в редакції Указу Президента України від 3 квітня 1999 Міністерство закордонних справ України (МЗС України) як центральний орган виконавчої влади є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх відносин України і координації заходів у цій сфері.
У своїй діяльності Міністерство закордонних справ України керується Конституцією України, законами України,
1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 38. - С. 1613.

Актами Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, а також цим Положенням. Дане Положення визначає головні завдання Міністерства закордонних справ України, якими є:
- участь у забезпеченні національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства;
- сприяння забезпеченню стабільності міжнародного становища України, піднесенню її міжнародного авторитету, поширенню у світі образу країни як надійного і передбачуваного партнера;
- забезпечення реалізації державної політики з питань інтеграції України до Європейського Союзу у сфері зовнішньої політики та безпеки;
- створення сприятливих умов для зміцнення незалежності, державного суверенітету, економічної самостійності та збереження територіальної цілісності України;
- забезпечення, відповідно до наданих повноважень, цілісності та узгодженості зовнішньополітичного курсу України;
- захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;
- сприяння розвитку зв'язків із закордонними українськими громадянами та надання цим громадам підтримки та захисту, згідно з нормами міжнародного права та чинного законодавства України.
Разом з виконанням головних завдань на Міністерство закордонних справ покладені й інші завдання в сфері зовнішньополітичних зв'язків, а також керівництвом власними органами.
Відповідно до покладених на нього завдань Міністерство закордонних справ:
- бере участь у здійсненні зовнішньополітичної діяльності держави;
- розробляє пропозиції щодо засад зовнішніх відносин та в установленому порядку подає їх Президентові України;
- розробляє і подає Президентові України та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо ініціатив міжнародного характеру та заходів, спрямованих на підвищення ефективності співпраці України з іноземними державами та міжнародними організаціями ;
- вносить в установленому порядку на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України пропозиції щодо розробки проектів законодавчих та

інших нормативно-правових актів з питань зовнішньої політики і дипломатичної служби ;
- розробляє і подає Президентові України та Кабінету Міністрів України пропозиції щодо реалізації державної політики з питань інтеграції України до Європейського Союзу, у сфері зовнішньої політики та безпеки проводить відповідні заходи та координує заходи, здійснювані органами виконавчої влади у цій сфері;
- розробляє і вносить Президентові України пропозиції щодо визнання іноземних держав, встановлення дипломатичних відносин з іноземними державами;
- проводить роботу щодо підвищення ролі міжнародного права в міжнародних відносинах;
- сприяє розширенню політичних, економічних, науково-технічних, культурних, гуманітарних та інших зв'язків України з іноземними державами та міжнародними організаціями;
- сприяє у взаємодії органів виконавчої влади з органами законодавчих і судових властей в частині здійснення ними зовнішніх відносин та дотримання міжнародних зобов'язань України;
- вносить у встановленому порядку пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України, припинення, зупинення їх дії, в тому числі разом з іншими центральними органами виконавчої влади, а також погоджує подання таких пропозицій міністерствами та іншими органами виконавчої влади;
- бере участь у приведенні національного законодавства України у відповідність з його міжнародними зобов'язаннями і готує висновки та пропозиції щодо проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань зовнішньополітичної діяльності, міжнародних відносин;
- оформляє або за дорученням Кабінету Міністрів України в установленому порядку надає повноваження на укладення міжнародних договорів, а також на участь у роботі міжнародних організацій та ін
У систему Міністерства закордонних справ України входять:
- дипломатичні представництва;
- консульські установи;
- постійні представництва Міністерства закордонних справ України;
- установи та організації, пов'язані з підготовкою, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації кадрів.

Структура Міністерства закордонних справ, крім керівництва Міністерства, включає в себе:
- послів з особливих доручень та головних радників;
- регіональні управління;
- функціональні управління;
- адміністративно-технічні управління.
Міністерство закордонних справ України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.
Міністр підпорядковується безпосередньо Президенту України з питань, що належать до конституційних повноважень Президента України.
Він має заступників, які призначаються на посади та звільняються з посад відповідно до законодавства України. Обов'язки між заступниками розподіляє Міністр.
Заступники Міністра виконують за дорученням Міністра окремі його функції і заміщають Міністра у разі його відсутності або неможливості виконувати ним свої повноваження.
Міністр закордонних справ України:
- здійснює управління у сфері зовнішніх відносин України, спрямовує і координує діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до його відання;
- здійснює керівництво Міністерством закордонних справ України, його представництвами на території України, Дипломатичною академією при Міністерстві закордонних справ України, іншими установами та організаціями, що належать до сфери його управління, а також забезпечує керівництво дипломатичними представництвами України за кордоном, консульськими установами України за кордоном, представництвами України при міжнародних організаціях;
- присвоює дипломатичні ранги радника першого класу, радника другого класу, першого секретаря першого класу, першого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, другого секретаря другого класу, третього секретаря, аташе та здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.
Для погодженого вирішення найважливіших питань, що відносяться до компетенції Міністерства закордонних справ України, а також для визначення основних напрямів його діяльності, в Міністерстві закордонних справ України утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, інших керівних працівників Міністерства закордонних справ України та ректора Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України.

Членів колегії затверджує та звільняє від обов'язків Кабінет Міністрів України за поданням Міністра. Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністерства закордонних справ України.
При Міністерстві закордонних справ України діє Дипломатична академія, статут якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямів розвитку зовнішньої політики України, обговорення і вивчення найважливіших міжнародних проблем та інших питань у Міністерстві закордонних справ України може утворюватися Наукова рада з висококваліфікованих фахівців і вчених. Склад Наукової ради та положення про неї затверджує Міністр.
Міністерство закордонних справ України здійснює свої повноваження безпосередньо та через дипломатичні представництва України за кордоном, консульські установи України за кордоном, представництва України при міжнародних організаціях, представництва Міністерства закордонних справ України на території України, організації та установи, відносяться до сфери його управління.
Міністерство закордонних справ України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади та Радою міністерств Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами інших держав.
Міністерство закордонних справ, у межах своїх повноважень та згідно чинного законодавства, видає накази, організовує і контролює їх виконання, а в разі потреби видає разом з іншими центральними органами спільні акти.
До центральних державним органам зовнішніх відносин відносяться також і інші міністерства і відомства (державні комітети), які за родом своєї діяльності безпосередньо причетні до міждержавних відносин. В Україні, наприклад, таким відомством є Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі. Йому, зокрема, доручено формувати склад торгово-економічних місій, які діють безпосередньо у складі дипломатичного представництва України за кордоном. У налагодженні міжнародних зв'язків активну участь беруть також Міністерства зв'язку, цивільної авіації, культури, внутрішніх справ, оборони, економіки, науки тощо. Вони не в рівній мірі задіяні в міждержавних відносинах, але як раз вони складають систему державних органів зовнішніх зносин.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 44.2. Адміністративно-правовий статус Міністерства закордонних справ України "
  1. § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
    адміністративний) прецедент; д) інші форми (джерела) права (зокрема, юридичну доктрину та релігійні догми). Оскільки питання про конкретний спосіб формального закріплення (вираження) права залежить від ряду обставин, в тому числі від конкретно-історичних умов розвитку держави і суспільства, суспільного укладу, приналежності конкретної правової системи до тієї чи іншої правової
  2. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    адміністративному порядку органами опіки та піклування (ч. 3 ст. 13 ЦК 1964 р.). Сучасний судовий порядок вирішення даного питання і явне обмеження кола заявників свідчать про посилення охорони прав та інтересів неповнолітніх. * (172) Оскільки згідно з п. 4 ст. 26 ГК дієздатність громадян віком від 14 до 18 років може бути обмежена за наявності будь-яких достатніх
  3. § 4. Основні доктрини визначення особистого статуту
    адміністративного центру, центру управління) юридичної особи, а також центр експлуатації (основної виробничої, комерційної та іншої діяльності). Крім того, в деяких ситуаціях, особливо при розгляді конкретної справи судом, коли відповідне юридична особа володіє декількома ознаками одночасно і жоден з них не кваліфікується вирішальним, може бути застосований критерій
  4. § 2. Трудові відносини у сфері міжнародного господарського обороту і колізії права
    адміністративного органу, відповідального за трудові відносини, або уповноваженої ним установи (п.1 ст.11). У Російській Федерації поряд з дозволами на залучення іноземної робочої сили, що видаються юридичним особам, передбачається видача безпосередньо іноземним громадянам підтверджень на право трудової діяльності, що здійснюється органами Федеральної міграційної служби
  5. § 3. Міжнародно-правове регулювання трудових відносин
    адміністративною владою (ст. 24). Дуже важливим параметром характеристики правового становища біженців на підставі Конвенції є соціальне забезпечення, в області якого дана категорія осіб також зрівнюється в правах з вітчизняними громадянами держави їх проживання. На них повинні поширюватися законоположення, що стосуються нещасних випадків на роботі, професійних
  6. § 2. Види джерел МПП
    адміністративно-правові та інші приписи. Стаття 6 Закону має принципове значення для коллизионно-правового регулювання відносин по зовнішній торгівлі і іншим видам діяльності на зовнішньому ринку, існуючого нині на Україну, оскільки перераховує основні принципи визначення застосовуваного до зовнішньоторговельної (зовнішньоекономічної) угоді права з урахуванням сучасних тенденцій у розвитку
  7.  2.3. Дія адміністративно-правових норм у просторі і в часі, і щодо кола осіб
      адміністративного права, тобто їх юридичної сили має важливе значення, оскільки вони діють в якості регулятора суспільних відносин у сфері державного управління лише в певному просторі, часі і щодо певної категорії осіб. Таким чином, норми адміністративного права мають певні просторові та часові межі, а також можуть мати силу в
  8.  4.4. Адміністративно-правовий статус біженців
      адміністративно-правового статусу біженців реалізується спільними зусиллями різних державних структур. Державний комітет у справах охорони кордону, Прикордонні війська здійснюють заходи щодо попередження незаконного перетину державного кордону України, затримання осіб, прийому заяв про надання статусу біженців. Служба безпеки України, її органи на місцях приймають
  9.  8.2. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян
      адміністративного права виявляється у взаєминах об'єднання з державними органами, насамперед з органами виконавчої влади. Держава забезпечує додержання прав і законних інтересів легалізованих в установленому законодавством порядку об'єднань громадян. Відносно окремих їх видів Верховною Радою України встановлюються пільги з оподаткування доходів,
  10.  27.1. Організація управління фінансами
      адміністративній системі, до застосування економічних важелів впливу шляхом здійснення фінансово-кредитної політики через систему уповноважених органів. Однак це не означає, що держава відмовляється від владних методів впливу. Державне управління фінансами поєднує методи прямого оперативного владно-розпорядчого управління з використанням стимулюючого впливу
загрузка...

загрузка...
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка