Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Елементи договору |
||
Поряд з громадянами одержувачами постійної ренти можуть бути будь некомерційні організації, якщо тільки це не суперечить закону і відповідає цілям їх діяльності. В даний час законом не встановлено заборону на отримання ренти-якими некомерційними організаціями. Зокрема, такі некомерційні організації, як установи, всупереч висловленим у літературі думку * (129), отримувати ренту можуть, якщо тільки інше не встановлено їх статутами або положеннями. Існуючий же заборона на розпорядження майном, придбаним за кошторисом, що не служить для цього перешкодою, оскільки постаті одержувача ренти та особи, що відчужує майно під виплату ренти, можуть і не збігатися. Виключення з числа можливих одержувачів ренти комерційних організацій можна пояснити, мабуть, лише тим, що, з точки зору законодавця, це суперечило б їх основним завданням, а саме існувати і розвиватися за рахунок доходів від підприємницької діяльності. Суб'єктний склад одержувачів постійної ренти може змінюватися. Сама суть даного виду ренти - необмеженість обов'язки з її виплати яким строком - передбачає, що право на отримання ренти може передаватися у спадок, а якщо одержувачем ренти є некомерційна організація - переходити у порядку правонаступництва до знову утвореним юридичним особам. Зрозуміло, цього може і не статися, якщо спадкоємець, наприклад держава, або правонаступник реорганізованого юридичної особи, наприклад комерційна організація, не можуть бути отримувачами ренти. Законом допускається передача права на отримання ренти іншою особою і шляхом уступки вимоги, хоча договором може бути накладена заборона на це або передбачена необхідність узгодження даного питання з платником ренти. Видається, що за змістом закону одержувач ренти не може переуступити свої права за договором, укладеним на його користь іншою особою, без згоди цієї особи. Відносно платників ренти закон ніяких обмежень не містить. Ними можуть бути як громадяни, так і будь-які юридичні особи за умови, що їх установчі документи не забороняють їм займатися такого роду діяльністю. Крім того, слід враховувати, що для здійснення окремих видів комерційних операцій, наприклад угод з житловими приміщеннями, потрібна наявність спеціальної ліцензії. Подібно прав одержувачів постійної ренти, обов'язки її платників можуть переходити до інших осіб, що прямо випливає із закону (див. ст. 586, 593 ЦК). Предмет договору постійної ренти, як і інших видів рентних договорів, утворює, з одного боку, те майно, яке відчужується під виплату ренти, а з іншого - сама рента, яка виплачується її одержувачу. Стосовно до майну закон не встановлює жодних обмежень, хоча на практиці даний вид ренти найчастіше обтяжує земельні ділянки, підприємства, будівлі, споруди, житлові будинки та інші об'єкти нерухомості. Переважною формою рентних платежів є виплачувані одержувачу ренти грошові суми. Однак договором може бути передбачено виплату ренти шляхом надання речей, виконання робіт або надання послуг, відповідних за вартістю грошовій сумі ренти. Не виключається встановлення і змішаної форми ренти, що поєднує в собі виплату грошових сум і надання змісту в натурі. Термін договору визначається суттю даного виду ренти, яка повинна виплачуватися безстроково, тобто без обмеження її якимось конкретним періодом. Разом з тим у договорі сторони мають узгодити періодичність виплати ренти, яка в принципі може бути будь-хто. Якщо дане питання в договорі не вирішено, постійна рента повинна виплачуватися по закінченні кожного календарного кварталу, тобто не пізніше ніж у перший день наступного кварталу. Про ціну договору постійної ренти, як, втім, і про ціну інших рентних договорів, можна говорити лише умовно зважаючи на його алеаторного характеру. Найбільш близькою до цього елементу договору є викупна ціна постійної ренти, правила визначення якої будуть розглянуті трохи нижче. Поряд з викупною ціною ренти в договорі має бути узгоджений конкретний розмір постійної ренти, виплачуваної одержувачу ренти з визначеної договором періодичністю. На відміну від інших видів ренти розмір постійної ренти встановлюється сторонами абсолютно самостійно за відсутності в законі вказівок на її можливий мінімальний розмір. Будучи визначеним у договорі, розмір виплачуваної ренти в подальшому збільшується пропорційно збільшенню встановленого законом мінімального розміру оплати праці, якщо тільки сторонами не погоджено інший порядок індексації ренти або ця індексація прямо не виключена. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Елементи договору " |
||
|