« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
2. Поняття і зміст договору найму спеціалізованого житлового приміщення
|
За договором найму спеціалізованого житлового приміщення одна сторона - наймодавець (публічний власник житла або уповноважений ним орган публічної влади або інша уповноважена ним особа) зобов'язується передати іншій стороні - громадянину- наймачеві - спеціалізоване житлове приміщення за плату у володіння і користування для тимчасового проживання в ньому (ч. 1 ст. 100 ЖК). За своєю юридичною природою даний договір є двостороннім, консенсуальним, оплатним і строковим. Він укладається в письмовій формі, зміст якої визначено затверджується федеральним урядом типовим договором найму спеціалізованих житлових приміщень. Типовий договір є підзаконним нормативним актом, а не стандартним формуляром, розробленим однієї зі сторін договору (характерним для договорів приєднання, до яких розглянутий договір не відноситься). Договір найму спеціалізованого житлового приміщення хоча і нагадує договір соціального найму (насамперед наявністю адміністративно-правових передумов і умов, а також зумовленістю значної частини його змісту імперативними правилами закону), проте не є його різновидом . Від соціального найму він відрізняється тимчасовим характером (що викликає і відповідні особливості його припинення та розірвання) та обов'язкової оплатне користування (згідно з ч. 9 ст. 156 ЖК незаможні громадяни можуть бути звільнені від внесення плати за наймання за договором соціального найму (1)), а також відсутністю у наймача яких можливостей за розпорядженням житлом (у вигляді піднайму, обміну тощо). --- (1) Спеціалізовані житлові приміщення для соціального захисту окремих категорій громадян відповідно до ч. 1 ст. 99 і ст. 109 ЖК надаються їм за договорами безоплатного користування (нерідко мають до того ж безстроковий характер), а не за договорами найму спеціалізованих житлових приміщень. Істотно розрізняється і зміст адміністративно-правових передумов укладення договорів соціального найму та найму спеціалізованого житла: в останньому випадку не потрібно стан на обліку як потребує отриманні житла, не застосовуються також норми і правила надання житла по договором соціального найму, проте житло надається лише спеціально визначеним законом категоріям громадян. Наймодавець за договором найму спеціалізованого житла несе ті ж права і обов'язки, що і наймодавець у договорі соціального найму (ч. 5 ст. 100, ст. 65 ЖК), зокрема, має право вимагати своєчасного внесення наймачем плати за житлове приміщення і комунальні послуги, але, зі свого боку, зобов'язаний надати наймачеві відповідне житлове приміщення, здійснювати його капітальний ремонт і забезпечувати надання наймачеві комунальних послуг належної якості. Наймач за даним договором зобов'язаний використовувати спеціалізоване житлове приміщення строго за призначенням, забезпечувати його збереження і підтримувати його належний стан, включаючи проведення поточного ремонту, а також своєчасно вносити плату за житлове приміщення і комунальні послуги та нести інші обов'язки, передбачені законом та договором (ч. ч. 3 та 4 ст. 67 ЖК). Члени сім'ї наймача спеціалізованого житла, склад яких збігається зі складом членів сім'ї наймача за договором соціального найму, за загальним правилом мають і аналогічний правовий статус сонанімателямі (ст. 69 ЖК). У зв'язку з цим вони також вказуються в договорі найму спеціалізованого житлового приміщення. Однак у такого різновиду даного договору, як наймання службових житлових приміщень, члени сім'ї наймача хоча і набувають рівне з ним право користування наданим приміщенням і несуть солідарну з ним відповідальність за зобов'язаннями, що випливають з користування даним житловим приміщенням (якщо інше не встановлено угодою між ними), але за загальним правилом втрачають це своє право у разі припинення сімейних відносин з наймачем (ч. 4 ст. 31 та ч. 5 ст. 100 ЖК), що істотно відрізняє їх статус від положення колишніх членів сім'ї наймача за договором соціального найму.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна " 2. Поняття і зміст договору найму спеціалізованого житлового приміщення " |
- § 2. Види цивільно-правових договорів
поняття "підприємницький договір". Разом з тим зі змісту норм закону і із загальновизнаних положень доктрини можна вивести особливості так званих підприємницьких договорів. Ці договори не є яким-небудь особливим типом договорів, а являють собою угоду особливих суб'єктів, яка укладається ними в рамках досягнення певної мети. Згідно з традиціями (в тому числі
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
поняття суто економічне, її формальний показник - суспільно необхідні витрати праці. Вони формують суспільну вартість товару, яка, в свою чергу, впливає на його ринкову ціну. Відплатність - поняття економічне за змістом і юридичне за функціями, її формальний показник - ціна (ст. 424 ЦК). Еквівалентність обміну припускає тільки таке зустрічне надання,
- § 1. Поняття житлового права і система його джерел
зрозуміло, чому в одній главі (6) об'єднані норми, що стосуються управління багатоквартирним будинком та загального майна, хоча в ЖК є розділ (7), присвячений управління багатоквартирним будинком. Створенню більш досконалого за структурою акту, по всій видимості, завадили ті рамки, в які були спочатку поставлені укладачі проекту, а також їх власні прорахунки. При введенні ЖК в дію
- § 2. Житловий фонд в Російській Федерації
поняття житлового фонду як однієї з базових категорій житлового права. Єдиний житловий фонд, у свою чергу, підрозділяється на окремі різновиди, правовий режим яких істотно відрізняється один від одного. Але перш ніж говорити про житловий фонд, необхідно з'ясувати, що являє собою "житлове приміщення", яке є первинним елементом житлового фонду і з приводу якого як
- § 4. Підстави виникнення житлових правовідносин
поняття потребу в поліпшенні житлових умов. В ст. 51 ЖК названі, по суті, ті ж підстави визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов, які виділялися в законодавстві й раніше. До них відносяться: 1) відсутність житлової площі; 2) недостатність житлової площі за розміром; 3) непридатність житлової площі для проживання; 4) проживання в квартирі, зайнятої кількома
- § 5. Користування житловими приміщеннями
зрозумілих причин (швидше за все через елементарну неуважність розробників проекту) не передбачено можливість угоди про те, щоб знову вселятися члени сім'ї набували права не на всю, а тільки на частину житлової площі або навіть оселялися на площі без придбання на неї права, що допускалося раніше діючим законодавством. Дієздатні члени сім'ї наймача жилого
- § 7. Припинення житлових правовідносин
понятті "інше благоустроєне житлове приміщення". Відповідно до ст. 89 ЖК надається громадянам у зв'язку з їх виселенням інше благоустроєне жиле приміщення, яке повинно бути зазначено в рішенні суду про виселення, повинно відповідати таким вимогам: 1) перебувати в межах того ж населеного пункту, в якому розташоване житлове приміщення, з якого виробляється виселення (тобто в
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
поняття товару не обмежується і не вичерпується колом речей (предметів матеріального світу), а охоплює і інші майнові блага, здатні одночасно задовольняти суспільні потреби і обмінюватися на ринку (енергія, інформація, майнові права та інші.). До того ж хоча речі - це предмети матеріального світу, аж ніяк не всякий предмет матеріального світу повинен розумітися як
- ПРОГРАМА КУРСУ "ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО"
поняття і види. Договір виключної ліцензії. Договори про передачу прав на засоби індивідуалізації товарів та їх виробників. Договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Договір на передачу науково-технічної продукції. Договір про передачу ноу-хау. Тема 39. Зобов'язання з договору комерційної концесії (франчайзингу) Поняття
- 3. Житлове законодавство
поняття - не цілком точного, але широко використовуваного синоніма категорії "житлове законодавство", - оскільки, будучи комплексним "правовою освітою", тобто певною сукупністю різнорідних правових інститутів і норм, воно не займає якого самостійного місця ні в загальній системі права, ні в системі окремих складових його правових галузей. Водночас прийнято вважати, що
|