| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття і види торгових товариств |
||
|
1. Серед організаційних форм капіталістичних об'єднань особливе місце належить торговим товариствам. До торговельних товариствам відносять такі об'єднання осіб, які, як правило, здійснюють торговий промисел в цілях розподілу між учасниками отриманого прибутку. Передбачається особливий правовий режим такого роду об'єднань. У країнах з дуалістичної системою приватного права торгові товариства підпадають під сферу дії норм торгового права, підлягають обов'язковій реєстрації в торгових реєстрах, виступають зовні під єдиним фірмовим найменуванням. Історія розвитку торгових товариств самим безпосереднім чином пов'язана з розвитком капіталізму, оскільки з розвитком виробництва зростає і мінімальний розмір індивідуального капіталу, який потрібно для ведення справи при нормальних умовах. Базою для розширення виробництва є збільшення індивідуального капіталу не тільки за допомогою капіталізації додаткової вартості, а й шляхом концентрації і централізації капіталу. Дієвим засобом концентрації капіталу з'явився інститут торгових товариств, що дозволив за допомогою об'єднання індивідуальних капіталів постійно розширювати розмір капіталу, функціонуючого в процесі виробництва. Не випадково розвиток торгових товариств йшов у напрямку створення найбільш сприятливих умов для концентрації та централізації капіталу і виробництва, насамперед шляхом обмеження майнової відповідальності учасників за зобов'язаннями товариства. В даний час інститут торгових товариств широко використовується для опосередкування відносин державно-монополістичної власності як засіб інтернаціоналізації капіталу і виробництва в інтересах міжнародних монополій. Законодавству капіталістичних країн відомі певні види торгових товариств, які можуть бути використані підприємцями в якості організаційної форми їх діяльності. Для створення максимально сприятливих умов господарської та комерційної діяльності в ряді країн, зокрема у ФРН, при визначенні організаційної форми підприємства допускається можливість поєднання двох або більше видів торгових товариств. 2. Законодавство капіталістичних країн континентальної Європи передбачає такі основні види торгових товариств: повне товариство, командитне товариство, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю. Подібні організаційні форми підприємств легалізовані в Англії та США. У ряді відносин регулювання їх своєрідно. У загальних рисах, однак, повного й командитного товариства континентального права в Англії та США відповідають товариство (partnership) і товариство з обмеженою відповідальністю (limited partnership), акціонерному товариству та товариству з обмеженою відповідальністю - відповідно компанія з обмеженою відповідальністю та її різновид - приватна компанія . 125 Правове регулювання окремих видів торгових товариств не відрізняється однаковістю. Проте є загальні ознаки, що становлять основу для класифікації організаційних форм підприємств. Особливе значення при такій класифікації правова доктрина надає діленню торгових товариств на об'єднання осіб та об'єднання капіталів. Спільним для персональних товариств, які об'єднують не тільки капітали, але і спільну діяльність членів, є особливе значення особистого елементу, що виявляється, зокрема, в обмеженні права на поступку членства в товаристві, в наданні кожному учаснику права на ведення справ і представництво товариства. До об'єднань осіб (персональним товариствам) відносяться повне товариство, командитне товариство, подібні з ними в основних рисах партнершип і партнершип з обмеженою відповідальністю в Англії та США. Найбільш характерним для даного виду торгових товариств є повне товариство. В об'єднаннях капіталів члени товариства не беруть участі у додатку капіталу до процесу відтворення, вони об'єднують лише капітали. Представництво та оперативну діяльність таких товариств здійснюють спеціально створені органи. За зобов'язаннями товариства несе відповідальність саме товариство, яке виступає в якості юридичної особи. У більшості країн в даний час допускається можливість для юридичних осіб виступати в якості членів персональних товариств, що веде до зміни характеру майнової відповідальності учасників товариства. До об'єднань капіталів відносять акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю. Найбільш повно властиві об'єднанням капіталів ознаки проявляються у регулюванні акціонерного товариства. Слід мати на увазі умовний характер такого поділу, бо безсумнівна тенденція персоналізації об'єднань капіталу, з одного боку, і капіталізації персональних об'єднань - з іншого. Проте даний розподіл не позбавлене практичного значення. Свобода підприємницької діяльності, що виявляється у свободі вибору видів торгових товариств, обмежується, бо нерідко характер підприємницької діяльності зумовлює і можливий для здійснення її вид об'єднання. Наприклад, у Франції діяльність у сфері страхування недоступна для персональних торгових товариств. 3. Відомо також поділ торгових товариств залежно від визнання або заперечення за об'єднаннями як такими властивості особливого суб'єкта права. Як правило, властивість юридичної особи в усіх країнах визнається за об'єднаннями капіталів. Що стосується персональних товариств, то у ФРН, Швейцарії 126 до теперішнього часу за ними не визнається властивість особливого суб'єкта права, незважаючи на законодавче закріплення і за повним товариством, і за командитним товариством важливих властивостей юридичної особи. Заперечення за персональними товариствами властивості особливого суб'єкта права звільняє об'єднання від сплати корпоративного податку і податку з майна, бо суб'єктами оподаткування є тільки учасники об'єднання. У Франції, проте, всі види товариств, цивільні і торгові, розглядаються як юридичні особи. Як і у вищенаведеній класифікації, в даному розподілі немає чіткого розмежування, бо ступінь прояву правосуб'єктності неоднакова. Існують перехідні форми, і, крім того, не можна не враховувати представляющуюся в ряді країн можливість поєднання різних організаційних форм, у тому числі товариств, визнаних особливим суб'єктом права, і товариств, за якими така властивість заперечується. Так, у ФРН широкого поширення набуло поєднання форми командитного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. 4. Залежно від підстави виникнення товариства поділяються на договірні і статутні. До договірних товариствам у ФРН, Швейцарії відносять повні та командитні товариства. В основі створення такого роду об'єднань лежить договір особливого роду, бо з договору виникають права і обов'язки не тільки у відносинах між особами, його підписали, але також між учасниками і об'єднанням як таким навіть у випадках, коли об'єднання не є юридичною особою. Особливий характер договору проявляється також у тому, що допускається, при наявності відповідної умови в договорі, можливість зміни змісту його за рішенням не всіх учасників товариства, а лише більшості з них. Договірний характер ряду торгових товариств зумовлює необхідність наявності принаймні двох осіб для створення об'єднання. У ряді країн, однак, вважається, що, незважаючи на договірний характер товариства, зосередження всіх часток участі в руках єдиного члена не веде до припинення товариства. Наприклад, у Франції зосередження всіх часток участі в руках однієї особи дає лише право зацікавленим у тому особам вимагати по суду припинення існування товариства. Що стосується статутних товариств, то до таких належать акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. Постанови статуту регулюють корпоративні відносини, особливо організаційну структуру товариства, функції і правомочності органів, а також пов'язані з членством в товаристві права та обов'язки учасників. Компетентні органи державної влади перевіряють постанови статуту з точки зору відповідності їх чинному законодавству. 127 |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття і види торгових товариств" |
||
|
||