| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Зміст договору оренди підприємства |
||
|
Зміст розглянутої обов'язки визначається приписами ст. 611 ЦК та особливостями підприємства як майнового комплексу. Належний стан підприємства, що відповідає умовам договору, є результат належного стану його матеріальних елементів, дійсності належних їй майнових і виняткових прав і не дискредитованого реноме (не спаплюжений ділової репутації). Основне право орендодавця - це можливість отримання орендних платежів. Визначення розміру орендних платежів обов'язково, так як в силу п. 2 ст. 650 та п. 1 ст. 654 ЦК умова про орендні платежі є тут істотним. Тому за відсутності узгодженого сторонами в письмовій формі умови про розмір орендної плати договір оренди підприємства вважається неукладеним, а правила визначення ціни, передбачені п. 3 ст. 424 ЦК, не застосовуються. Визначення розміру орендної плати - це економічна операція, що лежить в площині оціночної діяльності, заснованої на загальній теорії оцінки нерухомості і, зокрема, на теорії оцінки бізнесу (1). У договорі оренди підприємства можуть використовуватися будь-які форми платежу та розрахунків, передбачені в ст. 614 ГК. --- (1) Детальніше про це див: Харрісон Генрі С. Указ. соч. С. 402. Нормами ст. 660 ГК орендарю надаються широкі повноваження щодо використання майна орендованого підприємства. Орендар має право без згоди орендодавця: а) продавати, обмінювати, надавати в тимчасове користування або позику матеріальні цінності, що входять до складу майна орендованого підприємства; б) здавати їх в суборенду і передавати свої права та обов'язки за договором оренди щодо таких цінностей іншій особі. Зазначені розпорядчі дії орендаря не повинні спричиняти зменшення вартості підприємства або порушувати інші положення договору оренди підприємства. Подібні розпорядчі дії неможливі щодо землі та інших природних ресурсів, а також по відношенню до іншого майна, зазначеного в законі. Орендар, якщо інше не передбачено договором, має право без згоди орендодавця вносити зміни до складу орендованого майнового комплексу, проводити його реконструкцію, розширення, технічне переозброєння, що збільшує його вартість. Повноваження орендаря підприємства щодо розпорядження майном, що входять до його складу, можуть бути обмежені в договорі, наприклад, умовою про неможливість відчуження нерухомого майна, що входить до складу орендованого підприємства. Головне у змісті прав орендаря - це можливість розпорядження майном, переданим йому в складі орендованого підприємства. Межі зазначеного права розпорядження обмежуються необхідністю збереження орендарем вартості підприємства та дотримання обмежень, передбачених у договорі. Тому право оренди підприємства за своєю юридичною суттю є правом на підприємницьке використання майнового комплексу, іменованого підприємством. Серед норм § 5 гл. 34 ГК відсутні норми, спрямовані на запобігання конкурентних дій орендаря підприємства по відношенню до орендодавця. Разом з тим права орендодавця повинні бути захищені. Адже найчастіше орендар підприємства, який отримав право використання виключних прав та ділової репутації орендодавця, починає випускати продукцію, однорідну продукції, що випускається орендодавцем і при цьому гіршої якості. У зв'язку з цим сторони в договорі оренди підприємства можуть обумовити умови, що обмежують права орендаря, за аналогією з обмеженнями прав сторін за договором комерційної концесії (ст. 1033 ЦК). Зокрема, сторони можуть передбачити, що орендар підприємства не буде конкурувати з орендодавцем - власником виключних прав на певній території і погоджуватиме місця розташування торгових точок для збуту продукції, аналогічної продукції, що випускається орендодавцем. У договорі оренди підприємства орендодавець також може, використовуючи норму ст. 1034 ЦК, обумовити умова, що виключає його субсидіарну відповідальність за вимогами про невідповідність якості товарів (робіт, послуг), що продаються орендарем з використанням виключних прав, переданих орендодавцем. У цьому випадку договір оренди підприємства набуде характеру змішаного договору, до якого застосовні норми п. 3 ст. 421 ГК. Орендар підприємства має повноваження по внесенню поліпшень в орендоване підприємство. При цьому права орендаря підприємства на отримання відшкодування за зроблені поліпшення значно ширше, ніж права орендарів іншого майна, передбачені ст. 623 ГК. Згідно з нормою ст. 662 ЦК, якщо інше не передбачено договором оренди підприємства, орендар має право на відшкодування йому вартості невіддільних поліпшень орендованого майна незалежно від дозволу орендодавця на такі поліпшення. Орендодавець може бути звільнений судом від обов'язку відшкодування вартості таких поліпшень. Для цього він повинен довести, що витрати орендаря на ці поліпшення збільшують вартість орендованого майна невідповідно поліпшення його якості та (або) експлуатаційних властивостей або що при здійсненні таких поліпшень були порушені принципи сумлінності і розумності. Під поліпшенням орендованого підприємства чинний закон розуміє лише якісна зміна його речових елементів або їх приріст. Безсумнівно, що орендар може поліпшити і ділову репутацію (реноме) орендованого підприємства. Однак з точки зору нашого законодавства таке поліпшення не має вартісного вираження. Тому збільшення прибутковості підприємства, досягнуте орендарем за рахунок корінних змін в принципах керівництва ним, поліпшення іміджу фірми, підняття ділової репутації підприємства на ринку можуть вважатися поліпшеннями в орендованому підприємстві за умови, що можливість такого визнання передбачена договором. Орендар підприємства зобов'язаний виплачувати орендодавцю орендну плату. Крім зазначеної обов'язки на орендаря підприємства покладаються обов'язки з утримання підприємства, оплаті витрат на його експлуатацію і з повернення орендованого підприємства. Згідно ст. 661 ГК орендар підприємства зобов'язаний протягом усього терміну дії договору підтримувати підприємство в належному технічному стані, в тому числі здійснювати його поточний і капітальний ремонт (маючи на увазі ремонт індивідуально-визначених речей, що входять до складу підприємства). Обов'язок орендаря щодо підтримання підприємства протягом усього терміну оренди в належному технічному стані означає також збереження функціональної цілісності підприємства, здатності його до функціонування: випуску продукції, надання послуг. Проведення поточного та капітального ремонту речових елементів підприємства є лише одним із способів виконання зазначеного обов'язку. Для збереження належного технічного стану орендованого підприємства велике значення має діяльність орендаря з оновлення обладнання і технологій. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 2. Зміст договору оренди підприємства " |
||
|
||