| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Зміст договору |
||
|
Цей обов'язок виповнюється шляхом здійснення угоди уступки вимоги. На практиці часто ця угода відбувається одночасно з укладенням договору фінансування і навіть оформляється одним документом. Разом з тим, сторони договору можуть передбачити передачу вимоги шляхом вчинення окремої угоди поступки. Якщо предметом договору виступає існуюче вимога, воно переходить до фінансового агенту в момент здійснення поступки. У разі коли предметом договору фінансування є майбутнє вимога, регулювання моменту переходу права до фінансового агенту будується на інших принципах. Адже в момент укладення договору вимоги ще не існує, отже, воно ще не може перейти до фінансового агенту. Тому п. 2 ст. 826 ЦК передбачає, що з поступку майбутньої вимоги останнім переходить до фінансового агенту в момент його виникнення * (655). Додаткового оформлення переходу вимоги після його виникнення не потрібно. Зазначені вище правила носять імперативний характер і не можуть бути змінені угодою сторін. За договором фінансування під відступлення можуть бути передані навіть ті вимоги, уступка яких заборонена або обмежена договором між клієнтом та боржником (п. 1 ст. 828 ЦК). Дане положення є відображенням підходу, прийнятого у світовій торговій практиці * (656), і спрямоване на створення сприятливих умов для розвитку відносин з фінансування, оскільки полегшує процедуру поступки і скорочує витрати сторін на вчинення цього правочину. Одночасно закон встановлює правила, що захищають інтереси боржника. Пункт 2 ст. 828 ЦК передбачає, що поступка клієнтом вимоги в обхід заборони (обмеження), встановленого угодою боржника з клієнтом, не звільняє останнього від відповідальності перед боржником за порушення даного договірного умови. Тим самим закон нівелює для боржника негативні наслідки, що є результатом поступки грошової вимоги факторові. Поступалася клієнтом вимога має бути дійсним. Це означає, що: а) вимога існує юридично і фактично, б) воно належить цеденту; в) цедент управомочен на вчинення поступки * (657). Клієнт несе перед фінансовим агентом відповідальність за дійсність грошової вимоги, що є предметом поступки (п. 1 ст. 827 ЦК). Однак, на відміну від положень ст. 390 ГК, дане правило викладено диспозитивно, що дає сторонам можливість своїм угодою виключити або обмежити відповідальність клієнта за дійсність вимоги, що відступається. Відповідаючи за дійсність, клієнт за загальним правилом не відповідає за виконання вимоги боржником (п. 3 ст. 827 ЦК). Тим самим, закон покладає на фінансового агента ризик невиконання (неналежного виконання) відступленого вимоги боржником, позбавляючи фінансового агента права звернутися з вимогою до клієнта, якщо боржник не заплатить, закріплюючи в якості загального правила систему так званого безоборотного факторингу. Разом з тим дане правило носить диспозитивний характер, що дає сторонам договору фінансування можливість встановити своєю угодою систему так званого оборотного факторингу, в рамках якої клієнт виступає в якості "поручителя" за несправного боржника. Основним обов'язком фінансового агента по консенсуального договору є надання фінансування. У випадках, передбачених договором, фінансовий агент також зобов'язаний надати клієнту послуги з ведення бухгалтерського обліку, а також інші фінансові та комерційні послуги, пов'язані з грошовими вимогами, які є предметом поступки (п. 2 ст. 824 ЦК). Права фінансового агента щодо сум, отриманих від боржника за уступленному вимогу, розрізняються залежно від функції, яку виконує уступаемое вимогу. При укладанні договору фінансування за схемою "купівлі" відступленого вимоги фінансовий агент набуває права на всі суми, які він одержить від боржника (п. 1 ст. 831 ЦК). При цьому передбачається, що одержувані грошові кошти повністю покривають заборгованість клієнта. Ризик отримання від боржника сум в розмірі, меншому, ніж сума фінансування, покладається на фінансового агента. Відповідно, можливість залучення клієнта до відповідальності за це виключається. У договорі фінансування, в якому вимога відступається з метою забезпечення зобов'язання клієнта перед фінансовим агентом, останній має право на суми, отримані від боржника лише в розмірі заборгованості клієнта. При цьому "розмір заборгованості", який фінансовий агент має право утримати на свою користь, включає суму неповерненого клієнтом кредиту, відсотків по ньому, збитків, завданих простроченням виконання, а також витрат по стягненню заборгованості клієнта. Якщо отримані грошові суми перевищують розмір заборгованості клієнта, фінансовий агент повинен повернути йому "надлишок". І, навпаки, у разі, коли зазначені суми не покривають розміру заборгованості клієнта, він зобов'язаний відшкодувати факторові залишок боргу (п. 2 ст. 831 ЦК) * (658). Належну реалізацію даної конструкції забезпечує встановлена законом обов'язок фінансового агента надати клієнтові звіт. Якщо інше не передбачено договором, фінансовий агент не має права проводити подальшу переуступку права вимоги (ст. 829 ЦК). Встановлюючи подібне правило, законодавець, мабуть, мав на меті усунути негативні наслідки неодноразових змін зобов'язання на стороні кредитора, а також обмежити створення "ринку" боргових зобов'язань. Разом з тим дана норма викладена диспозитивно, що надає сторонам право своєю угодою вирішити це питання позитивно. У разі коли наступна поступка грошової вимоги допускається за умовами договору, вона здійснюється за правилами гл. 43 ГК. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Зміст договору " |
||
|
||