|
Коментар до статті 1. Арбітражний суд приймає позов за комерційним спору, відповідачем у якому є іноземна держава, яка виступає в якості суверена, або міждержавна організація, що має імунітети відповідно до міжнародного договору, тільки при наявності явно вираженої згоди відповідача на розгляд спору в арбітражному суді Російської Федерації. Подібна згода слід розглядати в якості відмови від судового імунітету іноземної держави або міжнародної ор-ганізації.
Згода на розгляд спору в арбітражному суді Російської Федерації має бути підписана особами, уповноваженими законодавством іноземної держави або внутрішніми правилами міжнародної організації на відмову від судового імунні-та.
Див: п. 8 Постанови Пленуму ВАС РФ від 11.06.1999 N 8 "Про дію міжнародних договорів Російської Федерації при-стосовно до питань арбітражного процесу".
Арбітражний суд приймає позов за комерційним спору, відповідачем у якому виступає особа, наділена міжнародними імунітетами.
Арбітражний суд припиняє провадження у справі про інвестиційному спорі, відповідачем по якому є іноземна го-сударство, яке на ролі суверена.
Див: п. п. 5 і 6 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 18.01.2001 N 58 "Огляд практики вирішення арбітражними су-дами спорів, пов'язаних із захистом іноземних інвесторів".
Арбітражна угода, укладена особами, які не володіють повноваженнями на відмову від судового імунітету, підписана з порушенням встановленого порядку і від імені особи, що припинив своє існування, не може розглядатися як правова підстава відмови держави від судового імунітету.
Див: Постанови Президії ВАС РФ від 12.12.2005 N 10074/05, від 12.12.2005 N 9982/05.
2. Імунітет не поширюється на комерційну діяльність міжнародної організації, не передбачену международ-ними договорами (її статутом та угодою про штаб-квартирі).
Див: п. 7 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 18.01.2001 N 58 "Огляд практики вирішення арбітражними судами спорів, пов'язаних із захистом іноземних інвесторів".
Імунітет компанії-відповідача від судового втручання і виконавчих дій носить функціональний характер і пре-доставляється їй у сфері мовлення, зв'язку, обміну інформацією та інших професійних послуг, передбачених статутом. Комерційна діяльність компанії, не пов'язана з професійними функціями і дозволена статутом, має допоміжний характер і не охоплюється імунітетом.
Див: Постанови Президії ВАС РФ від 20.01.2004 N 13111/03, від 12.07.2011 N 3440/07.
|
- Контрольні питання
Які особливості правового становища держави в цивільно-правових угодах міжнародного характеру? 2. У чому полягає юридичний зміст поняття імунітету? 3. Які види імунітетів? 4. Які існують основні доктрини імунітету держави та їх зміст? 5. Якими правовими засобами здійснюється в сучасній практиці регулювання імунітету держав? 6. Які
- Правове становище держави в міжнародне право
Можливість участі держави в приватноправових відносинах прямо передбачена ст. 124 ГК РФ, відповідно до якої держава виступає в них на рівних засадах з громадянами та юридичними особами, причому до держави застосовуються норми, що визначають участь юридичних осіб у даних відносинах. Виходячи з того що всі держави суверенні й рівні, одна держава не підпорядковане праву іншого
- Література
Перетерский І.С., Крилов С.Б. Міжнародне приватне право. М., 1959. С. 197-206; Богуславський М.М. Імунітет держави. М., 1962; Усенко Є.Т. Імунітет держави від іноземної юрисдикції та виконавчих заходів / / Збірник інформаційних матеріалів. Вип. XIII. ТПП СРСР. М., 1962; ЛунцЛ.А. Курс міжнародного приватного права. Особлива частина. М., 1975. С. 74-91; Іванов С.І. Сучасні тенденції в
- Стаття 251. Судовий імунітет
Коментар до статті 1. Коментована стаття визначає особливості пред'явлення позовів до іноземних держав і міжнародним організаціям. Держави є особливими учасниками цивільних процесуальних відносин, так як вони мають імунітет згідно з принципом суверенітету і рівності всіх держав. Суверенітет включає в себе наступні положення: - держави рівні
- 6. Судовий імунітет держави
Участь держави як партнера по угоді у зовнішньоекономічному обороті саме по собі не дає можливості залучення його до відповідальності за невиконання своїх зобов'язань в іноземному суді, оскільки цим порушувався б суверенітет держави. У зв'язку з цим з'являється проблема судового імунітету держави та її майна на іноземній території (щодо іноземних суден або
- Ф
Фактичні способи здійснення цивільних прав III, 14, § 1 (2) - с. 522 Федеральний фонд обов'язкового медичного страхування II, 9, § 9 (1) - с. 362 Фідуціарні угоди II, 12, § 3 (3) - с. 455 Фізична особа II, 6, § 1 (2) - с. 139, див Апатрид , Громадянин, Іноземець Фіксація прав, см. Способи фіксації прав, втілених у цінних паперах Фіктивний правочин, см. Уявна угода
- Стаття 400. Процесуальна правоздатність іноземної організації та міжнародної организац
1. Особистий закон іноземної організації визначається ознакою її місця установи. Її участі в судовому розгляді повинна передувати сумлінна реєстрація за законом своєї країни. У цивільному законі (ст. 1202 ЦК РФ) також збережено принцип виявлення громадянської правоздатності іноземної організації по праву тієї країни , в якій вона заснована. Цивільна правоздатність
- 9.6. Провадження у справах за участю іноземних осіб
Іноземні організації, міжнародні організації і здійснюють підприємницьку діяльність іноземні громадяни, особи без громадянства мають право звертатися до арбітражних судів Російської Федерації для захисту своїх порушених або оспорюваних прав і законних інтересів (ст. 210 АПК РФ). Права іноземних учасників дорівнюють правам вітчизняних учасників процесу. Якщо в судах інших
- Стаття 276 . Шпигунство Коментар до статті 276
Шпигунство за ознаками об'єкта, предмета, об'єктивної і суб'єктивної сторони ідентичний розглянутим вище ознаками шпигунства як форми державної зради (див. коментар до ст. 275 КК РФ). Суб'єктом шпигунства виступає фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку і що є іноземним громадянином або особою без громадянства (у тому числі постійно проживає на території
- § 4. Тенденції розвитку правового регулювання імунітету держави
У сучасних умовах, як було зазначено, регламентація питань, пов'язаних з імунітетом держави, розвивається в напрямку розробки і створення окремих нормативних актів, що закріплюють до того ж у ряді країн відхід від теорії абсолютного імунітету і явну схильність на користь «функціонального» (обмеженого) імунітету . У даний період, коли у нас відсутній спеціальний закон,
- Стаття 401. Позови до іноземних держав і міжнародним організаціям. Дипломатичний імунітет
1. Імунітет іноземної держави являє собою виняток однієї держави з юрисдикції іншого, засноване на суверенітет кожної держави та їх суверенній рівності. Судовий імунітет іноземної держави означає непідсудність однієї держави суду іншої держави і, як наслідок, неприпустимість попереднього забезпечення позову, примусового виконання
- § 3. Відповідальність Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації і муніципальних утворень за зобов'язаннями
1. Закон встановлює, що Російська Федерації, суб'єкти РФ, муніципальні освіти подібно будь-якому іншому суб'єкту цивільного права несуть самостійну майнову відповідальність за своїми зобов'язаннями . Підкреслюється, що вони не відповідають за зобов'язаннями один одного, а також за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб (ст. 126 ЦК). Виняток передбачено в п. 6 ст. 126 ГК,
- Дія норм кримінального закону по колу осіб.
Дія УЗ у просторі і по колу осіб. Принципи: територіальний - поширюється на опр. територію незалежно від держ. приналежності особи, яка вчинила злочин на цій території (суша, вода, надра , повітряний простір, посольства, представництва РФ і т.д.). дипломатичного імунітету - особи користуються дип. імунітетом, не підлягають кут. відп. за законом місця
- 5.1. Правове становище держави в міжнародному приватному праві
Зазвичай розрізняють два види суспільних відносин, в яких беруть участь держави: а) між державами, між державами і міжнародними міжурядовими організаціями (регулюються міжнародним публічним правом), б) відносини, в яких держава виступає в якості тільки однієї сторони правовідносин, а другий є іноземні юридичні особи, міжнародні господарські
- Стаття 11. Дія кримінального закону стосовно осіб, які вчинили злочин на території Російської Федерації Коментар до статті 11
1. Згідно територіальним принципом дії кримінального закону всі особи: російські громадяни, іноземці та особи без громадянства - підлягають кримінальній відповідальності за злочини, вчинені ними на території Росії. 2. Кримінальна юрисдикція України поширюється на всю її територію, межі якої встановлені нормами міжнародного права, Законом РФ від 1 квітня 1993 р. N
- РОЗДІЛ ДРУГИЙ. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РИМУ ЗА ЧАСІВ доминат
Третій період римської держави за формою державного устрою був періодом централізованої бюрократичної держави. Це державний устрій називалося доминат, оскільки на чолі держави стояв абсолютний монарх, тобто імператор з титулом "dominus ас deus" (пан і бог). За строго затвердженим ієрархічному порядку, який визначав імператор, наймані службовці
- Розділ 10. Імунітет бюджетів
Імунітет бюджетів - правовий режим, за якого звернення стягнення на кошти бюджетів бюджетної системи РФ здійснюється тільки на підставі судового акту, за винятком випадків, встановлених статтями 93.3, 93.4, 142.2, 142.3, 166.1, 218 і 242 Бюджетного кодексу РФ. За загальним правилом виконання судових актів щодо звернення стягнення на кошти бюджетів бюджетної системи РФ Федеральної
- Стаття 127. Особливості відповідальності Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації у відносинах, регульованих цивільним законодавством, за участю іноземних юридичних осіб, громадян та держав
Особливості відповідальності Російської Федерації і суб'єктів Російської Федерації у відносинах, регульованих цивільним законодавством, за участю іноземних юридичних осіб, громадян та держав визначаються законом про імунітет держави та її
|