|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 362. Підстави для скасування або зміни рішення суду в касаційному порядку
|
|
Перераховані в коментованій статті підстави для скасування або зміни рішення суду пов'язані з його необгрунтованістю (пп. 1-3 ч. 1 ст. 362 ЦПК) або незаконністю (п. 4 ч. 1 ст. 362 ЦПК).
Разом з тим таке розмежування досить умовно, оскільки підстави, що відносяться до неправильного встановлення фактичних обставин справи, найчастіше є наслідком неправильного застосування або тлумачення норм матеріального права, на основі яких визначається коло таких обставин.
Недоведеність встановлених судом обставин справи та невідповідність викладених у рішенні суду висновків обставинам справи зазвичай обумовлені порушенням норм процесуального права, що регламентують процес доказування та складання мотивованого рішення.
Для справи мають значення ті обставини, наявність або відсутність яких виходячи з підлягає застосування закону впливає на правильне вирішення справи. Неправильне визначення таких обставин має місце тоді, коли судом не досліджені і не встановлені юридичні факти, що впливають на спірні правовідносини, або встановлені факти, з якими правові норми, що визначають відносини сторін, їх права і обов'язки, не пов'язують ніяких наслідків.
Обставини, що мають значення для справи, є недоведеними, коли встановлені в рішенні суду юридично значимі факти не підтверджені доказами, дослідженими і оціненими судом, або засновані на неприпустимих або що не відносяться до даної справи доказах.
Невідповідність висновків рішення суду обставинам справи виражається в тому, що судом на основі встановлених ним обставин зроблений неправильний висновок про дійсні правовідносини сторін, їх права і обов'язки.
Про порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права як підставі для скасування рішення див. коментар до ст. 363, 364 ЦПК.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 362. Підстави для скасування або зміни рішення суду в касаційному порядку " |
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
стаття / / Збірник постанов Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. Вип. 1. Питання підвідомчості і підсудності. М., 1996. С. 2. [10] Постанови Президії Вищого Арбітражного Суду РФ по конкретних справах публікуються в щомісячному журналі «Вісник Вищого Арбітражного Суду РФ» під рубриками, відбивають певні категорії економічних суперечок.
- 2. Форми договірної відповідальності
статтях Принципів ми знову зустрічаємося з терміном "збитки". Наприклад, відповідно до ст. 7.4.11 збитки мають бути виплачені одноразово у повній сумі (damages are to be paid in a lump sum); в ст. 7.4.12 говориться про валюті обчислення збитків (currency in which to assess damages) і т.д. --- Принципи міжнародних комерційних договорів / Пер. з англ. А.С.
- 1. Суб'єктний склад договору банківського рахунку
підстав істотного порушення норм процесуального права, недоведеність мають значення для справи обставин, які суд визнав встановленими. Міністерство Російської Федерації з податків і зборів, допущене судом до участі у справі на стороні зацікавленої особи, на додаток до касаційної скарги вказувало також на неправильне застосування норм матеріального права. Обговоривши доводи
- Обов'язки власника рахунку
стаття 850 ЦК) та оплатою витрат банку на здійснення операцій по рахунку, які можна назвати майновими, бо від клієнта вимагається сплата визначених сум (хоча можливий і залік), а в банку з'являється грошове вимога ". --- Там же. З . 234. Досить оригінальний погляд на такі обов'язки власника рахунку за договором банківського рахунку (у всякому разі
- Підстави та порядок розірвання договору
підстави, порядок та наслідки розірвання договору банківського рахунки визначаються спеціальними правилами, передбаченими ст. 859 ЦК. Характерною рисою названих спеціальних правил є диференційоване регулювання відносин, пов'язаних з розірванням договору банківського рахунку з ініціативи власника рахунку або з ініціативи банку. кидатися в очі перевага власника рахунку
- Стаття 63. Обставини, які обтяжують покарання Коментар до статті 63
статтях Особливої частини КК РФ є ознакою складу злочину, особливо кваліфікованого складу злочину, і в силу цього вони не можуть бути обставинами, що обтяжують покарання. Наприклад , для наявності складу злочину, передбаченого ст. 224 КК РФ "Недбале зберігання вогнепальної зброї", настання тяжких наслідків є составообразующім ознакою. Для складу ж
- Стаття 69. Призначення покарання за сукупністю злочинів Коментар до статті 69
статтями Особливої частини КК РФ як обставини, що тягне більш суворе покарання. При сукупності злочинів особа несе кримінальну відповідальність за кожне скоєний злочин за відповідною статтею або частиною статті КК РФ. Тому, наприклад, в сукупність злочинів не можуть входити злочину, стосовно до яких на момент розгляду справи вже вирішено питання про
- Стаття 74. Скасування умовного засудження або продовження випробувального терміну Коментар до статті 74
підставі п . "а" ч. 3 ст. 86 КК РФ. Разом з тим умовне засудження може бути скасовано судом достроково за поданням органу, що здійснює контроль за поведінкою умовно засудженого, у разі, коли він доведе своєю поведінкою своє виправлення. Таке подання до суду може бути спрямоване після закінчення не менше половини встановленого випробувального терміну. При позитивному рішенні судом
- Стаття 100. Амбулаторне примусове спостереження і лікування у психіатра Коментар до статті 100
статтях КК РФ розглядаються підстави, які дозволяють вибрати одну з існуючих примусових заходів з урахуванням тих параметрів, які вказані в законі. У ст. 100 КК РФ зазначений, з нашої точки зору, не дуже певний критерій призначення амбулаторного примусового спостереження - відсутність нужденності за психічним станом особи в приміщенні в психіатричний стаціонар. При вирішенні
- Стаття 315. Невиконання вироку суду, рішення суду або іншого судового акта Коментар до статті 315
стаття 315 КК Російської Федерації) ". --- СЗ РФ 2001. N 20. Ст. 2059. Обов'язковість на території Росії постанов судів іноземних держав, міжнародних судів і арбітражів визначається міжнародними договорами Російської Федерації (ч. 3 ст. 6 Федерального конституційного закону від 31 грудня 1996 р. N 1-ФКЗ "Про судову систему Російської
|