Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Г.А.Жіліна. Коментар до Цивільного процесуального кодексу РФ (постатейний), 2010 - перейти до змісту підручника

Стаття 392. Підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішень, ухвал суду, постанов президії суду наглядової інстанції, що набрали законної сили

1. Перегляд судових актів за нововиявленими обставинами виступає додатковою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів учасників цивільно-процесуальних відносин. Поряд з наглядовим виробництвом за наявності обставин, зазначених у законі, він дозволяє в специфічній процесуальній процедурі проводити перевірку правильності судових постанов, що вступили в законну силу. Однією з особливостей даного інституту є те, що сумніви в правильності судового акта пов'язані не з порушенням норм матеріального чи процесуального права або неправильною оцінкою істотних для справи обставин, а з відкриттям вже після вступу судового акту в законну силу обставин, що мають істотне значення для справи, які не були враховані судом при винесенні рішення.
За нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті набрали законної сили постанови будь-якої судової інстанції, якими закінчується провадження у справі, зокрема суду першої інстанції (рішення, винесене по суті спору; ухвалу про припинення провадження у справі ; ухвалу про залишення заяви без розгляду тощо); судів апеляційної, касаційної і наглядової інстанцій (ухвали або постанови, якими змінено рішення суду першої інстанції або прийнято нове рішення, в тому числі з припиненням провадження у справі, залишенням заяви без розгляду).
2. Істотні для справи обставини, про які йде мова в п. 1 ч. 2 ст. 392 ЦПК, які не були і не могли бути відомі заявнику, також не повинні були бути відомими і суду. Інша означало б, що суд дав їм неправильну оцінку, сформулював на їх основі висновки, що не відповідають обставинам справи, в результаті чого виніс у справі помилкове рішення. Якщо таке рішення було прийнято внаслідок істотного порушення норм процесуального права, то дана обставина може бути підставою для перегляду судового акта в порядку нагляду, а не за нововиявленими обставинами.
Питання про те, чи є обставини суттєвими для справи, суд вирішує в кожному конкретному справі з урахуванням усіх його обставин. Певним критерієм віднесення нововиявлених обставин до істотних може бути їх здатність вплинути на результат справи. Як правило, з цими обставинами норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення матеріальних чи процесуальних прав учасників спірних правовідносин.
За змістом закону не можуть розглядатися в якості нововиявлених обставини, що виникли після винесення судового рішення, навіть якщо вони мають істотне значення для справи. У цьому випадку їх наявність може бути підставою для пред'явлення нового позову, а не для перегляду судового постанови за нововиявленими обставинами.
3. У п. 2 ч. 2 ст. 392 ЦПК як нововиявлених вказані обставини, пов'язані з недоброякісністю доказів, які фігурували у справі. Відносно цих обставин діє правило про те, що вони повинні існувати на момент винесення рішення по справі; про їх недостовірності не було відомо заявнику та суду, що розглядає справу; дані обставини стали відомі після вступу судового акту в законну силу; вони спричинили винесення неправильного рішення . Крім того, закон висуває до них і додаткова вимога - дані обставини повинні бути встановлені набрав законної сили вироком суду.
Це додаткова вимога базується на обов'язковості вступили в законну силу судових постанов і преюдициальности встановлених ними обставин (див. коментар до ст. 13 і 61 ЦПК).
Однак кримінально-процесуальне та кримінальне законодавство передбачає можливість закінчення кримінальної справи не тільки винесенням по ньому вироку, а й шляхом його припинення судом, прокурором, а також слідчим або органом дізнання у випадках, передбачених законом. Зокрема, прикладом цього може бути припинення справи: за закінченням строків давності; в силу акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, через помилування окремих осіб; щодо померлого (ст. 24 КПК, ст. 84-85 КК) .
У таких випадках у відповідному процесуальному акті про припинення кримінальної справи (постанова, ухвала) також можуть бути встановлені факти, які, якби вони були встановлені набрав законної сили вироком, були підставою для перегляду по знову виявленими обставинами судових постанов, що вступили в законну силу. У зв'язку з цим виникає питання, чи можуть ці факти, встановлені не вирок суду, а іншим процесуальним актом, також бути підставою для перегляду судового постанови за нововиявленими обставинами?
У сфері кримінально-процесуальних відносин дане питання вирішується позитивно. Так, відповідно до ч. 5 ст. 413 КПК явна хибність показань потерпілого або свідка, висновку експерта, а одно фальшивість речових доказів, протоколів слідчих і судових дій та інших документів або завідомо неправильного перекладу, що потягли за собою постанову незаконного, необгрунтованого чи несправедливого вироку, винесення незаконного або необгрунтованого визначення або постанови; злочинні дії судді, вчинені ним при розгляді даної кримінальної справи, можуть бути встановлені крім вироку ухвалою або постановою суду, постановою прокурора, слідчого або дізнавача про припинення кримінальної справи за закінченням терміну давності, внаслідок акта про амністію чи акта помилування, у зв'язку зі смертю обвинуваченого або недосягненням особою віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Наведені положення ч. 5 ст. 413 КПК в субсидіарної порядку повинні застосовуватися і в цивільному судочинстві. Можливість такого перегляду підтримується і іншими авторами, наприклад Л.Ф. Лісницький * (317).
4. Самостійну групу підстав для перегляду представляють встановлені набрав законної сили вироком суду факти вчинення злочину суддею або особами, що у справі (про склад суду та осіб, що у справі, див. коментар до ст. 14, 34, 44, 45, 46 ЦПК ). Між вчиненим злочином і конкретною справою, що розглядаються судом, повинна існувати безпосередній зв'язок. Наприклад, отримання хабара суддею для винесення рішення на користь хабародавця і т.д. Як і у випадках, передбачених ч. 2 ст. 392 ЦПК, факт вчинення злочину повинен бути встановлений набрав законної сили вироком суду. Проте в деяких випадках (див. коментар до ч. 2 цієї статті) не виключається можливість встановлення даних фактів і іншим кримінально-процесуальним актом.
5. Набрали законної сили, судові акти є обов'язковими для виконання і володіють преюдиціальне, що виражається в тому, що обставини, встановлені набрав законної сили судовим постановою по раніше розглянутій справі, обов'язкові для суду. Вони не доводяться знову і не підлягають оскарженню при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті ж особи (ст. 13, 61 ЦПК, ст. 16, 69 АПК, ст. 90, 392 КПК).
Це обумовлено тим, що, розглядаючи справу, суд на основі всебічного і повного дослідження доказів, їх оцінки в сукупності формулює висновки про наявність чи відсутність юридичних фактів, які є підставами спірного правовідносини, висновки про матеріальні права та обов'язки сторін і приймає на основі цих висновків постанову, якою визначає ці права і обов'язки. У вироку по кримінальній справі суд встановлює, чи мали місце конкретні дії та чи вчинені вони певною особою.
Виходячи з цих властивостей судових актів коментована стаття закріплює правило, згідно з яким скасування судової постанови є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами заснованого на ньому судового акту. Вирішуючи питання про перегляд судового акта за вказаною підставі, необхідно з'ясувати, чи належить скасована постанова суду загальної юрисдикції або арбітражного суду в основу судового рішення, про перегляд якого поставлено питання, і чи набрав скасований акт суду законної сили.
У п. 9 постанови N 23 від 19 грудня 2003 р. "Про судове рішення" Пленум Верховного Суду РФ роз'яснив, що під судовим постановою, зазначених у ч. 2 ст. 61 ЦПК, розуміється будь-яке судове постанову, яка згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК приймає суд (судовий наказ, рішення суду, ухвала суду), а під рішенням арбітражного суду - судовий акт, передбачений ст. 15 АПК (рішення, постанова, ухвала) * (318).
6. За буквальним змістом коментованої статті перелік підстав для перегляду судового акта за нововиявленими обставинами є вичерпним. Однак додатковою підставою для перегляду може бути також помилка Президії Верховного Суду РФ, постанова якого цивільним процесуальним законодавством визнається остаточним.
У визначенні від 8 лютого 2001 р. по скарзі Акціонерної компанії "АЛРОСА" на порушення конституційних прав і свобод ст. 333 ЦПК РРФСР Конституційний Суд РФ виходячи з правових позицій, сформульованих ним раніше у постановах від 2 лютого 1996 р. N 4-П та від 3 лютого 1998 р. N 5-П, вказав, що гарантоване Конституцією РФ право на судовий захист передбачає можливість виправлення судових помилок і після розгляду справи в тій судової інстанції, рішення якої галузевим законодавством може визнаватися остаточним в тому сенсі, що це рішення не може бути переглянутий згідно звичайній процедурі. Перегляд такого судового рішення можливий в додатковому виробництві - за нововиявленими обставинами, що дозволяє усунути допущені судові помилки, що не були або не могли бути виявлені раніше і в результаті яких порушені права і законні інтереси громадян і організацій не були захищені. В іншому випадку помилкове судове рішення не могло б бути виправлено, що несумісно з принципом правосудності (законності та обгрунтованості) рішень судів загальної юрисдикції і з призначенням судочинства в цих судах щодо захисту прав і законних інтересів громадян та інших осіб * (319).
7. Підставою для перегляду судового акта є не тільки визнання Конституційним Судом РФ за зверненням заявника застосованого в його справі закону не відповідає Конституції РФ, але й усунення дії цього закону в результаті лише конституційно-правового тлумачення. Інше - всупереч вимогам і призначенню ст. 125 (ч. 4-6) Конституції РФ, а також ст. 100 Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації" - призводило б до неможливості виконання рішення Конституційного Суду РФ і тому позбавляло б сенсу звернення заявників до Конституційного Суду РФ, роблячи ілюзорним представлений громадянам та їх об'єднанням спосіб захисту своїх прав за допомогою конституційного правосуддя (визначення Конституційного Суду РФ від 11 листопада 2008 р. N 556-О-Р) * (320).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 392. Підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішень, ухвал суду, постанов президії суду наглядової інстанції, що набрали законної сили "
  1. § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
    стаття / / Збірник постанов Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. Вип. 1. Питання підвідомчості і підсудності. М., 1996. С. 2. [10] Постанови Президії Вищого Арбітражного Суду РФ по конкретних справах публікуються в щомісячному журналі «Вісник Вищого Арбітражного Суду РФ» під рубриками, відбивають певні категорії економічних суперечок.
  2. Стаття 10. Гласність судового розгляду
    підставах. При цьому справи, розгляд яких у закритому судовому засіданні передбачено законом, самі діляться на дві групи. Одні з них у всіх випадках підлягають розгляду в такому порядку, а інші за згодою осіб, що беруть участь у справі, можуть бути розглянуті і у відкритому судовому засіданні. Так, справа, в якій містяться відомості, що становлять державну таємницю, має бути
  3. Стаття 13. Обов'язковість судових постанов
    392 ЦПК). Державні органи, органи місцевого самоврядування, організації та посадові особи зобов'язані при зверненні зацікавлених осіб вчиняти дії з оформлення та реєстрації прав, встановлених набрав чинності судовою ухвалою, сприяти його виконанню. Постанова суду після його вступу в законну силу має бути виконане боржником добровільно, а при ухиленні
  4. Стаття 19. Заяви про самовідводи та про відводи
    підстав, не передбачених законом, задоволенню не підлягає. Мотивованим повинен бути і самовідвід. 3. Заява про самовідвід або про відвід має бути зроблено до розгляду справи по суті, як правило, у підготовчій частині судового засідання, коли головуючий оголошує склад суду, називає осіб, які можуть заявити самовідвід і яким може бути заявлено відвід, і
  5. Стаття 112. Відновлення процесуальних строків
    стаття встановлює пресекательний річний термін для подання наглядової скарги, обчислюваний з дня набрання оскаржуваного судового постанови в законну силу. Причому сформульоване в ній правило не чинить винятку навіть для осіб, про права та обов'язки яких суд прийняв рішення без залучення їх до участі у справі, у зв'язку з чим до закінчення термінів, встановлених ч. 4 ст. 112 ЦПК, ці особи
  6.  Стаття 331. Право оскарження ухвали мирового судді
      підстав, зазначених в абз. 7 і 8 ст. 222 ЦПК (ст. 223), та ін Виключають можливість подальшого руху справи і, отже, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали мирового судді: про відмову у прийнятті заяви про винесення судового наказу (ст. 125); про припинення провадження у справі (ст. 221); про залишення заяви без розгляду (ст. 223); про відмову в
  7.  Стаття 367. Законна сила касаційного визначення
      підставою для прийняття такого визначення (див. коментар до ст. 223
  8.  Стаття 370. Порядок розгляду касаційних скарги, подання, які надійшли до суду касаційної інстанції після розгляду справи
      стаття встановлює виняток із загального правила, згідно з яким касаційне визначення набирає законної сили з моменту її винесення і, отже, може бути переглянуте лише в порядку нагляду або за нововиявленими обставинами (див. коментар до ст. 367 ЦПК). У судовій практиці бувають випадки, коли з тих чи інших причин суд касаційної інстанції розглянув справу не за
  9.  Стаття 376. Право на звернення до суду наглядової інстанції
      статтями 209 і 237 ЦПК, а постанови судів апеляційної, касаційної і наглядової інстанцій - від дня їх винесення (ст. 329, 335, 367, 375, 391 ЦПК). Зазначений термін встановлено для оскарження судових постанов у всіх судах наглядової інстанції, і подача наглядової скарги або подання прокурора до вищестоящого суду наглядової інстанції після отримання ухвали судді про відмову в
  10.  Стаття 394. Подача заяви, подання про перегляд за нововиявленими обставинами рішень, ухвал суду, постанов президії суду наглядової інстанції
      підставі коментованої статті у взаємозв'язку з положеннями ст. 393 ЦПК, визначальною підсудність справ даної категорії. 2. Термін на подачу заяви про перегляд судового акта за нововиявленими обставинами є процесуальним, і в разі його пропуску особа, яка має право на звернення, на підставі ст. 112 ЦПК (див. коментар до даної статті) може звернутися до суду із заявою про його