Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Ю.Б. Фогельсона. КОМЕНТАР до страхового законодавства, 2002 - перейти до змісту підручника

Стаття 938. Страховик

Коментар до статті 938
§ 1. В даний час вимоги до страховиків встановлені Законом і до страхових медичним організаціям - Законом РФ "Про медичне страхування громадян у Російській Федерації" "*". Діють Умови ліцензування, Загальне положення про страхових медичних організаціях, затверджене Постановою Уряду РФ від 23 січня 1992 р. N 41 , Положення про страхових медичних організаціях, що здійснюють обов'язкове медичне страхування, затверджене Постановою Уряду РФ від 11 жовтня 1993 р. N 1018 .
---
"*" ВВС РФ. 1991. N 27. Ст. 920.
СП РФ. 1992. N 8. Ст. 39.
Саппа РФ. 1993. N 44. Ст. 4198.
Ліцензії видає орган страхового нагляду російським юридичним особам будь-якої організаційно - правової форми, метою створення яких є страхова діяльність, володіє необхідним статутним капіталом і представившим в орган страхового нагляду документи, перелік яких наведено в п. 1 ст . 32 Закону.
Детальніше див. коментар до ст. 6 Закону.
§ 2. Державний нагляд за діяльністю страховиків здійснює в даний час Міністерство фінансів РФ, в якому є департамент страхового нагляду.
Детальніше см коментар до ст. 30, 32 Закону.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 938. Страховик "
  1. § 4. Страхування
    Поняття, порядок і форма укладення договору страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
  2. § 3. Правове становище селянського (фермерського) господарства
    Правове становище селянського (фермерського) господарства визначається нормами Цивільного кодексу РФ і спеціальним законодавчим актом - Законом РФ «Про селянське (фермерське) господарство» від 20 листопада 1990 р. (в ред. від 1993 р.). В економічній структурі аграрного сектора селянські (фермерські) господарства займають скромне місце: на їхню частку припадає не більше 1% виробництва товарної
  3. § 5. Умовні угоди
    Умова в угоді: поняття, види, допустимість. Стаття 157 ЦК виділяє угоди, зроблені під умовою. Умовна операція містить в собі умову (condicio), тобто визначення, за допомогою якого наступ або припинення дії угоди з волі сторін поставлено в залежність від майбутнього невідомого обставини * (554). Проте й саме ця обставина також називається умовою. Закон
  4. § 4. Суб'єкти зобов'язання
    Сторони зобов'язання. Сторонами зобов'язання є кредитор і боржник. В якості кожної з сторін можуть брати участь одна або одночасно кілька осіб (п. 1 ст. 308 ЦК) * (1118). Як і всяке відносне правовідношення, зобов'язання встановлюється між строго певними особами. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участь в ньому в якості сторін (для третіх осіб)
  5. § 2. Страхове правовідношення
    Поняття договору страхування. Страхове правовідношення в переважній більшості випадків спирається в своєму виникненні на договір страхування. Під договором страхування розуміється заснований на ризику договір, за яким одна особа (страхувальник) зобов'язується внести іншій особі (страховику) обумовлену плату (страхову премію), а страховик зобов'язується при настанні передбаченого
  6. Короткий перелік латинських виразів, використовуються в міжнародній практиці
    1. Ad hoc [ад хок] - для даного випадку, для цієї мети 2. Ad referendum [ад референдум] - до доповіді (відкласти для подальшого розгляду) 3. A fortiori [а фортіорі] - тим більше 4. A posteriori [а постеріорі] - на підставі досвіду, з виниклою пізніше точки зору 5. A priori [а пріорі] - заздалегідь, попередньо 6. Bona fide [бона ФІДЕ] - чесно, сумлінно 7. Causa [кауза] -
  7. 6. Типізація договірних форм
    Принципова схема договору зводиться до того, що кожна зі сторін абсолютно вільно висловлює свою волю. І тоді, коли виражені таким чином волі збігаються, тобто кожна зі сторін згодна із запропонованою іншою редакцією його умов, договір вважається укладеним. Зазначена система ідеальна для разових угод. Інша річ, якщо укладання договору стає частиною підприємницької
  8. 2. Свобода договорів
    Свобода договорів разом з рівністю учасників цивільних відносин і рядом інших принципів відноситься ст. 1 ГК до числа основних засад цивільного законодавства. Всі вони тісно пов'язані між собою. Немає сумнівів у тому, що свобода договорів перетвориться на фікцію, якщо тільки всі інші основні принципи не будуть реалізовані в цивільному законодавстві та практиці його застосування. Сенс
  9. 3. Воля і волевиявлення в договорі
    Договір - угода визначає зміст правовідносини, породженого волею уклали його сторін. Відзначена особливість договору висловлює родової ознака угод, який відрізняє їх від таких юридичних фактів, як заподіяння шкоди іншій особі, безпідставне збагачення, ненормативні акти державних органів і органів місцевого самоврядування та ін Зазначене відміну об'єднує
  10. 5. Загальний порядок укладання договорів
    Процес укладання договорів зумовлений самою природою відповідної конструкції: якщо сенс договору полягає в угоді, то тим самим його висновок передбачає вираження волі кожної зі сторін і її збіг. Традиційним для законодавця протягом тривалого часу було виділення двох випадків укладання договорів із створенням для кожного з них свого особливого режиму. Йдеться про
© 2014-2022  yport.inf.ua