| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 953. Співстрахування |
||
|
§ 1. Співстрахування надає можливість розподілити обов'язки з виплати відшкодування (забезпечення) між декількома співстраховиками. Розподіл може бути за видами застрахованих інтересів, якщо в договорі страхування передбачено страхування декількох об'єктів одночасно. Наприклад, можна передбачити, що один співстраховик зобов'язаний виплатити відшкодування при виникненні збитків у застрахованому майні, а інший - при настанні відповідальності за заподіяння шкоди третім особам. Також обов'язки можна розподілити і за розміром виплати. Наприклад, можна передбачити в договорі, що при настанні кожного страхового випадку один співстраховик зобов'язаний виплатити 30% відшкодування (забезпечення), а інший - 70%. Можуть бути розділені обов'язки також і за часом настання страхового випадку. Можна, наприклад, передбачити, що один із співстраховиків зобов'язаний виплатити відшкодування (забезпечення) при настанні страхового випадку тільки в період від початку дії договору і до певного моменту, а інший зобов'язаний виплатити відшкодування (забезпечення) повністю, але при настанні страхового випадку від певного моменту і до закінчення дії договору. Цей випадок можна використовувати для заміни страховика в договорі страхування (див. коментар до ст. 929 ЦК). Якщо в договорі співстрахування обов'язки розподілені між співстраховиками, то з такого договору виникають кілька зобов'язань, кредитором в яких є страхувальник, а боржниками - відповідні Співстраховики. Якщо ж у договорі співстрахування обов'язки не розподілені, то при укладенні договору співстрахування, як і при укладанні звичайного договору страхування, виникає одне зобов'язання, але з кількома боржниками (ст. 321 ЦК). § 2. Співстрахування надає страховикам можливість розділити відповідальність за одним страховим зобов'язанням або за кількома страховими зобов'язаннями, що випливають із одного договору страхування, з іншими страховиками на відміну від перестрахування, яке такої можливості не надає (див. коментар до ст. 967). Відповідальність стане часткової, як це встановлено в ст. 321 ГК, тільки якщо відповідні частки розподілені між страховиками в самому договорі страхування. Страховики практикують розподіл часток не в договорах страхування, а в договорах про спільну діяльність, які вони укладають між собою без участі страхувальника. Такий спосіб оформлення відносин не перешкоджає страхувальнику пред'явити вимогу до співстраховику солідарно (ст. 323 ЦК) і, отже, на ділі не розділяє відповідальність. У договорах співстрахування часто виділяється страховик - лідер, який веде справи із страхувальником від імені всіх співстраховиків. Для цього він повинен мати від інших співстраховиків належно оформлену довіреність. Співстраховики, видаючи довіреність лідеру, повинні точно визначити, на які саме дії видається довіреність. Зокрема, маючи на увазі можливість настання солідарної відповідальності, слід вказати, чи повинен лідер точно визначити в договорі співстрахування права та обов'язки даного співстраховика перед страхувальником, тому що в противному випадку до цього співстраховику можна буде пред'явити солідарна вимога. § 3. Часто зустрічаються ситуації, коли за одним договором співстрахування страхуються декілька видів інтересів. Наприклад, при страхуванні будівельно - монтажних ризиків в одному договорі страхується і майно, і відповідальність, і підприємницький ризик учасників будівництва. Можливість поділу відповідальності при состраховании за такими договорами залежить від наявності відповідних ліцензій у співстраховиків. Якщо все Співстраховики мають ліцензії на страхування всіх видів страхуються інтересів, відповідальність співстраховиків може бути розділена як по об'єктах страхування, так і щодо одного об'єкта страхування. Якщо ж один із співстраховиків не має ліцензії на страхування якогось з видів, він не може приймати на себе частку відповідальності з відповідного об'єкту. Якщо це проте сталося, договір співстрахування в цій частині оскаржимо (ст. 173 ЦК), але визнання його недійсним за позовом страхувальника неможливо, оскільки ст. 173 ЦК передбачає обмежене коло суб'єктів, що мають у цьому випадку право на позов. Якщо ж страхувальник скористався своїм правом солідарної вимоги, яке передбачено статтею коментарів, але пред'явив вимогу до співстраховику, який не має ліцензії на відповідний вид страхування, співстраховик може пред'явити зустрічний позов про недійсність договору в цій частині з підстав ст. 173 ГК і тим самим уникнути виплати відповідної частини відшкодування. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 953. Сострахование " |
||
|
||