| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
37.1. Зміст і основні напрями державної політики у сфері соціального захисту населення |
||
|
18 квітня 1998 Указом Президента України були затверджені подані Кабінетом Міністрів України «Основ- 1 Державне управління: основи теорії та організації / За ред. В. А. Козбаненко. - М.: Статут, 2000. - С. 733-734. Ві напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні »1. У них була дана характеристика сучасного стану пенсійного забезпечення громадян, аналіз чинників, що зумовили необхідність проведення в Україні глибокого реформування пенсійного забезпечення, який грунтуватиметься на положеннях Конституції України, визначилися головні цілі та пріоритетні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні, заходи з правового забезпечення реформування пенсійного забезпечення. Так, основними завданнями реформування пенсійного забезпечення стали: реалізація конституційних прав громадян на соціальний захист; впровадження діючої системи пенсійного страхування, яке дасть можливість застрахованим громадянам після виходу на пенсію мати гарантований рівень доходів, який забезпечить постійний рівень життя; впровадження принципу заінтересованості кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні при виході на пенсію; облік результатів трудової діяльності кожного працівника при визначенні розміру пенсії шляхом встановлення залежності розміру пенсії від трудового вкладу та страхового стажу; зменшення демографічного навантаження на фінансову основу пенсійного забезпечення; запровадження недержавного пенсійного забезпечення; переклад державного пільгового пенсійного забезпечення на професійно-галузевий рівень. Реалізація основних завдань реформування пенсійного забезпечення дасть можливість перейти до більш високих стандартів матеріального забезпечення пенсіонерів. Першочерговими заходами, пов'язаними з підвищенням рівня життя пенсіонерів, стали: поетапне забезпечення відповідності розміру мінімальної трудової пенсії вартісної величині межі малозабезпеченості; здійснення періодичної індексації пенсій з урахуванням зростання споживчих цін, а в майбутньому - з урахуванням динаміки середньої заробітної плати працівників, зайнятих у різних сферах економіки; створення умов для розвитку страхових принципів у пенсійному забезпеченні; сприяння розвитку недержавних пенсійних фондів з метою формування професійних, галузевих, приватних пенсійних систем за рахунок роботодавців і працівників при посиленні державного захисту і підтримки платників зборів (внесків). Визначилися невідкладні першочергові завдання реформування пенсійного забезпечення, зокрема удосконалення організаційної структури Пенсійного фонду України і 1 Офіційний вісник України. - 1998. - № 15. - Ст. 569. Зменшення адміністративних витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, шляхом впровадження більш ефективних і економічних форм доставки пенсій. Значна увага приділялась реформуванню управління пенсійним забезпеченням і його правовому забезпеченню. Управління пенсійним забезпеченням здійснюватиметься Пенсійним фондом України. Контроль за цільовим використанням коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування буде здійснюватися Наглядовою радою, яка стане функціонувати на засадах соціального партнерства. Державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування буде здійснювати спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади. На першому етапі реформування пенсійного забезпечення залишається чинною система органів, що призначають і виплачують пенсії. Після впровадження персоніфікованого обліку платежів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачається передати функції призначення та виплати трудових (страхових) пенсій Пенсійному фонду України. Призначення і виплату пенсій окремим категоріям громадян (військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та іншим) здійснюватимуть відповідні державні органи. Передбачається створити чітку систему державного нагляду і контролю за діяльністю недержавних пенсійних фондів. Правове забезпечення реформування пенсійної системи здійснюватиметься шляхом внесення змін і доповнень до законодавчих та інших нормативно-правові акти та прийняття актів законодавства про обов'язкове державне пенсійне страхування та про недержавні пенсійні фонди. Реалізація Основних напрямів реформування пенсійного забезпечення в Україні створить можливості для поліпшення пенсійного забезпечення громадян, реалізації конституційних прав громадян на соціальний захист, в тому числі права на їх пенсійне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності , втрати годувальника, а також у старості. Указом Президента України від 24 травня 2000 були затверджені подані Кабінетом Міністрів України «Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року» 1. «Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року» розроблені з метою створення умов для формую- 1 Офіційний вісник України. - 2000. - № 21. - Ст. 858. Вання та реалізації соціальної політики на основі визначеної стратегії економічного розвитку та фінансової стабілізації, забезпечення прав кожного громадянина на достатній життєвий рівень. Пріоритетами соціальної політики є створення умов для забезпечення достатнього життєвого рівня населення, розвитку трудового потенціалу, народонаселення, формування середнього класу, недопущення надмірної диференціації населення за рівнем доходів, проведення пенсійної реформи, надання адресної підтримки незахищеним верствам населення , всебічного розвитку освіти, культури, поліпшення охорони здоров'я населення. У розділі третьому «Основних напрямів соціальної політики на період до 2004 року», зокрема, передбачалося реформування системи соціального забезпечення, яке включало: - реформування системи соціального страхування ; - реформування у сфері пенсійного забезпечення; - реформування системи соціальної допомоги, розвиток адресної допомоги; - реформування системи соціального обслуговування ; - удосконалення системи соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та праці; - соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; - соціальна підтримка громадян, звільнених у запас або відставку з військової служби, служби в органах внутрішніх справ, установ кримінально-виконавчої системи, та членів їх сімей. Одним з важливих напрямів державної політики у сфері соціального захисту населення є становлення державних стандартів і державних соціальних гарантій. Державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. Державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижче прожиткового мінімуму. 5 жовтня 2000 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» 1. 1 Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 48. - Ст. 409. Цей Закон визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок кошти місцевих бюджетів. Розмежування повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері формування та застосування нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій визначається відповідно до Конституції України та законами України. Координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо застосування державних соціальних стандартів і нормативів та нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади, які відповідають за реалізацію державної політики у сфері фінансів та соціального захисту. Держава здійснює фінансову підтримку місцевого самоврядування з метою забезпечення надання державних соціальних гарантій на основі нормативів витрат (фінансування). Цільова державна підтримка здійснюється з метою вирівнювання можливостей окремих територіальних громад щодо забезпечення надання державних соціальних гарантій. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 37.1. Зміст і основні напрями державної політики у сфері соціального захисту населення " |
||
|
||