Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

4. Зміст і виконання зобов'язання з договору поруки

Згідно п. 2 ст. 363 ГК поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату відсотків, відшкодування судових витрат по стягненню боргу та інших збитків кредитора, викликаних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання боржником, якщо інше не передбачено договором поруки. В силу акцессорного характеру зобов'язання поручителя перед кредитором не може бути більшим за обсягом або більш обтяжливим, ніж зобов'язання боржника, за якого ручився поручитель. Зобов'язання з договору поруки забезпечує основне зобов'язання в тому обсязі, в якому воно випливає із закону, з договору між поручителем і кредитором. Тому при невиконанні боржником основного зобов'язання поручитель відповідає і за виплату кредитору законної неустойки (п. 1 ст. 332 ЦК) незалежно від того, чи передбачена обов'язок її сплати в договорі між боржником і кредитором. В силу акцессорного характеру поручительства обсяг зобов'язань поручителя може бути меншим, ніж обсяг зобов'язання боржника за основним зобов'язанням, бо поручитель може ручатися за виконання боржником основного зобов'язання повністю або в частині.
Зміст зобов'язань поручителя може бути розширене шляхом включення в договір поруки умови про відповідальність самого поручителя за невиконання вимог кредитора. При цьому слід мати на увазі, що поручитель, що не виконав свого зобов'язання перед кредитором, несе перед кредитором самостійну відповідальність тільки у разі встановлення такої відповідальності в договорі поруки (1). Розширення змісту зобов'язань поручителя за рахунок включення в договір інших умов має здійснюватися з урахуванням акцессорного характеру поручительства. Так, поручитель не може прийняти на себе поруку за виконання боржником обов'язків з реституції, які можуть виникнути у разі визнання забезпечуваної угоди недійсною, оскільки недійсність основного зобов'язання тягне недійсність забезпечує його зобов'язання, якщо інше не встановлено законом (п. 3 ст. 329 ЦК) .
---
(1) Див: п. 12 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 20 січня 1998 р. N 28 "Огляд практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням арбітражними судами норм Цивільного кодексу Російської Федерації про поручительство" / / Вісник ВАС РФ. 1998. N 3.
Виконання поручителем свого зобов'язання перед кредитором може мати місце при настанні факту неналежного виконання (невиконання) основного зобов'язання боржником. Якщо поручитель відповідає солідарно з боржником, то, як було показано вище, саме з моменту настання факту неналежного виконання (невиконання) зобов'язання боржником кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання з поруки без попереднього пред'явлення вимог боржнику. Якщо поручитель несе субсидіарну відповідальність, то порядок пред'явлення кредитором вимог до поручителя повинен відповідати правилам ст. 399 ГК.
Поручитель в силу ст. 364 ГК має право висувати проти вимоги кредитора заперечення, які міг би представити боржник, якщо інше не випливає з договору поруки. Поручитель не втрачає право на ці заперечення навіть у тому випадку, якщо боржник від них відмовився або визнав свій борг. Заперечення поручителя можуть бути досить різноманітними. Умовно їх можна розділити на дві групи. Першу групу складають заперечення, суть яких полягає в оскарженні дійсності угоди, що лежить в основі забезпечуваного (основного) зобов'язання. Поручитель, безумовно, має право оспорювати такі угоди, якщо вони мають ознаки нікчемності. Оспорімие угоди можуть бути визнані недійсними за позовом поручителя тільки в тих випадках, коли поручитель належить до осіб, зазначених у нормах ДК як уповноважених на подачу такого позову (1).
---
(1) Див: п. 10 інформаційного листа Президії ВАС РФ від 20 січня 1998 р. N 28 "Огляд практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням арбітражними судами норм Цивільного кодексу Російської Федерації про поручительство".
Другу групу складають заперечення поручителя, спрямовані на звільнення його від відповідальності або на зменшення обсягу його зобов'язання. Так, поручитель, залучений до суду кредитором раніше боржника, може доводити, що у кредитора ще немає права на пред'явлення до нього позову. Поручитель має право як заперечення стверджувати, що поручительство припинилося внаслідок зміни зобов'язання боржника, що тягне збільшення відповідальності або інші несприятливі наслідки для поручителя, без згоди останнього (п. 1 ст. 367 ЦК). Поручитель вправі апелювати до суду з вимогою зниження обсягу зобов'язання з поруки, вказуючи на явну невідповідність неустойки, передбаченої забезпечуваним зобов'язанням, наслідків порушення цього зобов'язання (ст. 333 ЦК) і т.п.
З метою виключення подвійного виконання кредитору (як з боку поручителя, так і з боку боржника) законодавство передбачає спеціальні правила. Поручитель, який виконав своє зобов'язання перед кредитором і вступив в результаті цього в права останнього, зобов'язаний письмово повідомити про це боржника. Якщо боржник не був письмово повідомлений про який відбувся перехід прав кредитора до поручителя, то поручитель несе ризик несприятливих наслідків, викликаних цим. Справа в тому, що в разі виконання боржником, що не одержали письмового повідомлення, зобов'язання кредитору воно визнається виконанням належному кредиторові (п. 3 ст. 382 ЦК). Тому якщо боржник, який не отримав письмового повідомлення, надасть кредитору виконання крім виконаного поручителем, то поручитель має право вимагати повернення від кредитора безпідставно отриманого за правилами про зобов'язання з безпідставного збагачення. Боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, зобов'язаний негайно сповістити про це поручителя. В іншому випадку поручитель, який не отримав повідомлення та виконав зобов'язання, має право стягнути з кредитора безпідставно отримане або пред'явити регресну вимогу до боржника. В останньому випадку боржник у свою чергу може стягнути з кредитора безпідставно отримане (ст. 366 ЦК).
При відмові поручителя від виконання зобов'язання з поруки кредитор може домогтися його примусового виконання в судовому порядку. Кредитор може задовольнити свої вимоги до поручителя шляхом списання грошових коштів з рахунку поручителя в безакцептному порядку, якщо така можливість надана кредитору умовами договору поруки та умовами договору між поручителем і банком (п. 2 ст. 854 ЦК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Зміст і виконання зобов'язання з договору поруки "
  1. ПРОГРАМА КУРСУ" ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО "
    зміст і види цивільних правовідносин Поняття цивільних правовідносин. Елементи й структурні особливості цивільних правовідносин. Зміст цивільних правовідносин. Поняття, зміст і види суб'єктивних цивільних прав. Поняття, зміст і види суб'єктивних цивільних обов'язків. Структура цивільних правовідносин. Поняття і зміст цивільної
  2. § 4. Забезпечення виконання зобов'язань
    утримання та збереження заставленого майна (ст. 343 ЦК). Вона покладається на заставодавця або заставодержателя залежно від того, у кого з них знаходиться закладене майно. Зміст цього обов'язку, якщо інше не передбачено законом або договором, полягає в наступному: 1) страхувати за рахунок заставника закладене майно у повній його вартості від ризиків втрати і пошкодження, а
  3. § 2. Розрахунки і кредитування
    зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних договорів, які опосередковують ці фінансові операції або забезпечують передумови для їх вчинення, бо рух грошових коштів здійснюється через банки та інші кредитні
  4. § 6. Комісія
    зміст зовнішніх відносин: торговельна діяльність, діяльність, здійснювана на ринку цінних паперів, на валютних ринках. На відміну від договору доручення, де, за загальним правилом, повірений зобов'язаний виконати доручення особисто, комісіонер, якщо інше не передбачено договором, має право з метою виконання цього договору укласти договір субкомісії з іншою особою. При цьому комісіонер набуває
  5. § 2. Професійні учасники ринку цінних паперів
    вмістом таких цивільно-правових інститутів, як комісія і представництво. Адже комісіонер завжди діє від власного імені (ст. 990 ЦК) в протилежність представнику (повіреному), який вчиняє дії від імені клієнта (ст. 182,971 ЦК). Довіреність, згідно з правилом ст. 185 ЦК, може видаватися для посвідчення повноважень представника (повіреного), але ніяк
  6. § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
    змісту їх діяльності: залучення грошових коштів населення і розміщення їх у цілях отримання прибутку, за рахунок якої повинні виплачуватися додаткові пенсії вкладникам [15]. У цих же цілях створюються пайові інвестиційні фонди, які не є юридичними особами, майно яких і залучені грошові кошти знаходяться у віданні керуючих компаній [16]. Як критерій
  7. § 2. Операції банків із залучення грошових коштів юридичних осіб і громадян
    утримання незалежно від того, хто виступає в якості вкладника - юридична або фізична особа. Як вкладники вони знаходяться в рівному становищі і, абстрактно кажучи, повинні нести однаковий ризик неотримання прибутку або втрати вкладів у випадках неспроможності (банкрутства) банку. Однак з урахуванням фактичних нерівних можливостей юридичних і фізичних осіб у законодавстві проводиться
  8. § 3. Активні операції комерційних банків
    змісту комерційні банки не відносяться до посередників. 2) Активні операції відбуваються банками за свій рахунок. Витрати банків з залучення акумульованих ресурсів в оборот відносяться на їх витрати, які повинні бути покриті доходами. Але доходи повинні бути такими, щоб було що нарахувати (відсотки) власникам банківських рахунків, а також отримати прибуток. Щорічно комерційні банки
  9. § 3. Валютне регулювання і валютний контроль
    зміст представництв; 4) для здійснення обов'язкових платежів в іноземній валюті, що стягуються державними органами відповідно до федеральних законів. Іноземна валюта, куплена юридичними особами-резидентами на внутрішньому валютному ринку, зараховується в повному обсязі на їх поточні валютні рахунки. Рублеві рахунки нерезидентів. Нерезиденти можуть мати в уповноважених
  10. § 2. Правове становище публічних утворень
    змісту договору по взаємоузгоджених розсуд (абз. 1 п. 4 ст. 421 ЦК). Рівним чином публічна освіта не має будь-яких переваг при укладенні цивільно-правових договорів у порівнянні з іншими учасниками обороту. Говорячи про рівні засадах виступи публічних утворень у цивільних правовідносинах, важливо не змішувати різні поняття. Участь публічних утворень у
© 2014-2020  yport.inf.ua