|
1. Розгляд питання про затвердження та зміну плану зовнішнього управління відноситься до виключної компетенції зборів кредиторів.
2. План зовнішнього управління розглядається зборами кредиторів, які скликаються зовнішнім керуючим не пізніше ніж через два місяці з дати затвердження зовнішнього керуючого. Зовнішній керуючий повідомляє конкурсних кредиторів та уповноважені органи про дату, час і місце проведення зазначених зборів у порядку, передбаченому цим Законом, і забезпечує можливість ознайомлення з планом зовнішнього управління не менше ніж за чотирнадцять днів до дати проведення зазначених зборів.
3. Збори кредиторів має право прийняти одне з рішень:
про затвердження плану зовнішнього управління;
про відхилення плану зовнішнього управління і зверненні до арбітражного суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва;
про відхилення плану зовнішнього управління. Зазначене рішення має передбачати строк скликання наступних зборів кредиторів для розгляду нового плану зовнішнього управління, при цьому термін скликання зборів кредиторів не може перевищувати два місяці з дати прийняття зазначеного рішення;
про відхилення плану зовнішнього управління і звільнення зовнішнього керуючого з одночасним вибором кандидатури розпорядника майна (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові арбітражного керуючого, найменування та адресу саморегулівної організації, членом якої він є) або саморегулівної організації, з числа членів якої повинен бути затверджений зовнішній керуючий, і затвердженням додаткових вимог до кандидатури розпорядника майна .
4. Затверджений зборами кредиторів план зовнішнього управління представляється в арбітражний суд зовнішнім керуючим не пізніше ніж через п'ять днів з дати проведення зборів кредиторів.
5. У разі, якщо протягом чотирьох місяців з дати введення зовнішнього управління до арбітражного суду не представлений план зовнішнього управління, затверджений зборами кредиторів, і зборами кредиторів не заявлено клопотання, передбачений цією статтею, арбітражний суд може прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва.
У випадку, якщо зовнішнє управління було введено арбітражним судом у порядку, встановленому пунктом 6 статті 87 цього Закону, і в арбітражний суд протягом двох місяців з дати введення зовнішнього управління не представлений план зовнішнього управління, затверджений зборами кредиторів, арбітражний суд може прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва.
6. План зовнішнього управління може бути визнаний недійсним повністю або частково арбітражним судом, що розглядає справу про банкрутство, за клопотанням особи або осіб, права і законні інтереси яких були порушені. Ухвала про визнання недійсним повністю або частково плану зовнішнього управління може бути оскаржене.
7. План зовнішнього управління може бути змінений у порядку, встановленому для розгляду плану зовнішнього управління.
|
- § 2. Форми опосередкованої участі населення у здійсненні муніципальної влади
Відмінності органів місцевого самоврядування від органів влади державної чітко простежуються в Конституції Російської Федерації. В якості таких виступають: по-перше, суб'єкт, який дані органи представляють і від імені якого здійснюють будь-які юридичні дії, по-друге, територіальні межі юрисдикції владних органів, по-третє, виняткові, їм одним притаманні особливості.
- 2. Форми договірної відповідальності
Щодо форм (заходів) цивільно - правової, і зокрема договірної, відповідальності, тобто форм вираження несприятливих наслідків у майновій сфері порушника, які є наслідком допущеного ним правопорушення, в юридичній літературі висловлені позиції, які не відрізняються визначеністю. Наведемо найбільш характерні з них. О.С. Іоффе вважає, що до заходів
- 3. Підстави та умови договірної відповідальності
Протягом багатьох років в юридичній науці радянського періоду панувала думка, згідно з яким необхідним підставою цивільно - правової відповідальності зізнавався якийсь "склад цивільного правопорушення". Дану позицію поділяють і багато сучасні автори. На думку Г.К. Матвєєва, наприклад, "наявність складу цивільного (і всякого іншого) правопорушення - загальне і, як правило,
- 4. Суб'єкти зобов'язань з перевезення вантажів
Отже, правовідносини по перевезенні вантажів в юридичній літературі розглядалося як складається з двох зобов'язань або самостійних (виникають одне - з плану перевезень, а інше - з договору перевезення), або відносно самостійних, що утворюють єдине правовідношення (зобов'язання), пов'язане з перевезенням вантажів. Перше зобов'язання має своїм предметом дії сторін
- 9. Зобов'язання, що випливають з договору перевезення конкретного вантажу
За договором перевезення конкретного вантажу, який носив реальний характер, тобто вважався укладеним з моменту прийняття перевізником вантажу до перевезення, перевізник був зобов'язаний доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник повинен був сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 72 Основ
- 2. Договір позики за радянським цивільному праву
Правове регулювання договору позики У радянський час розвиток правового регулювання договору позики пройшло чотири різних етапи, три з яких можна "прив'язати" до трьох проводилися кодифікація цивільного законодавства. Перший етап правового регулювання відносин позики настав з моменту прийняття і введення в дію (з 1 січня 1923 р.) першого Цивільного кодексу РРФСР 1922
- 2. Історія розвитку кредитного договору
Історично передумовою появи кредитного договору в його сучасному розумінні, мабуть, можна вважати добре відомий ще римському праву договір позики (mutuum), який визнавався договором реальним, одностороннім і, як правило, безоплатним, а точніше - використання договору позики в практиці банків. Як зазначав Г.Ф. Шершеневич, "сучасне уявлення про банк як посереднику в
- Стаття 158. Крадіжка Коментар до статті 158
Основним об'єктом злочинів, включених до глави 21 КК РФ, слід вважати відносини власності в широкому, економічному, сенсі цього терміну. Істота цих відносин визначається їх об'єктом - вони складаються з приводу привласнення та обігу матеріальних (точніше майнових, тобто оцінюваних грошима) благ. У термінології цивільного права ці відносини називають майновими.
- Стаття 83. Адміністративний керуючий
1. Адміністративний керуючий затверджується арбітражним судом у порядку, передбаченому статтею 45 цього Закону. 2. Адміністративний керуючий діє з дати його затвердження арбітражним судом до припинення фінансового оздоровлення або до його відсторонення або звільнення арбітражним судом. 3. Адміністративний керуючий в ході фінансового оздоровлення зобов'язаний: вести
- Стаття 87. Дострокове припинення фінансового оздоровлення
1. Підставами для дострокового припинення фінансового оздоровлення є: неподання до арбітражного суду у строки, передбачені пунктом 3 статті 79 цього Закону, угоди про забезпечення зобов'язань боржника відповідно до графіка погашення заборгованості; неодноразове або істотне (на термін більш ніж п'ятнадцять днів) порушення в ході фінансового оздоровлення
|