- Стаття 238. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю
зобов'язаний відшкодувати роботодавцю заподіяну йому пряму дійсну шкоду. Неодержані доходи (упущена вигода) стягненню з працівника не підлягають. Під прямою дійсною шкодою розуміється реальне зменшення наявного майна роботодавця або погіршення со-стояння зазначеного майна (у тому числі майна третіх осіб, що знаходиться у роботодавця, якщо роботодавець несе
- Стаття 232. Обов'язок сторони трудового договору відшкодувати збиток , заподіяну нею іншій стороні цього договору
234 - 237 ТК, а працівника - у ст. ст. 238 - 250 ТК. 4. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору може бути конкретизована цим договором або прикладеним до нього угодою. При цьому ч. 2 ст. 232 встановлює обмежувальні гарантії для договірної відповідальності сторін. Відповідальність роботодавця перед працівником не може бути нижчою, а працівника перед роботодавцем - вищою, ніж
- Стаття 248. Порядок стягнення шкоди
роботодавця. Розпорядження може бути зроблено не пізніше одного місяця з дня остаточного встановлення робото-телем розміру заподіяної працівником шкоди. Якщо місячний термін минув або працівник не згоден добровільно відшкодувати заподіяну роботодавцеві збиток, а сума причи-ненного збитку, що підлягає стягненню з працівника, перевищує його середній місячний заробіток, то стягнення може
- Стаття 238. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю
зобов'язаний відшкодувати його в повному обсязі, включаючи упущену вигоду, тобто неодержані доходи, які роботодавець міг витягти в нормальних умовах цивільного обороту, але позбувся їх внаслідок протиправного заподіяння шкоди. 2. У коментованій статті наведено визначення прямої дійсної шкоди роботодавцю як реального зменшення наявного майна роботодавця або погіршення
- Стаття 242. Повна матеріальна відповідальність працівника
обов'язки відшкодовувати заподіяну роботодавцю пряму дію-вительностью шкоду в повному розмірі. (в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90 -ФЗ) Матеріальна відповідальність у повному розмірі заподіяної шкоди може покладатися на працівника лише у випадках, перед-бачених цим Кодексом або іншими федеральними законами. Працівники віком до вісімнадцяти років несуть повну матеріальну
- Стаття 247. Обов'язок роботодавця встановлювати розмір заподіяної йому шкоди і причину його виникнення
обов'язок роботодавця входить з'ясування обставин, пов'язаних із заподіянням йому майнової шкоди працівником організації. До обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи про відшкодування шкоди працівником, обов'язок довести які покладається на роботодавця, зокрема, належать: відсутність обставин, що виключають матеріальну відповідальність
- Стаття 243. Випадки повної матеріальної відпові-ності
обов'язків; 2) недостачі цінностей , ввірених йому на підставі спеціального письмового договору або отриманих ним за разовим доку-менту; 3) умисного заподіяння шкоди; 4) заподіяння шкоди в стані алкогольного, наркотичного або іншого токсичного сп'яніння; (в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90 - ФЗ) 5) заподіяння шкоди в результаті злочинних дій працівника,
- Стаття 235. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну майну працівника
стаття передбачає відшкодування роботодавцем шкоди, заподіяної майну працівника, збереження якого він зобов'язаний забезпечити. Випадки заподіяння шкоди майну працівника в ТК не наводяться, отже, роботодавець понесе відповідальність у всіх випадках, якщо шкода заподіяна його винними протиправними діями (бездіяльністю). Так, наприклад, збиток майну працівника може бути
- Стаття 232. Обов'язок сторони трудового договору відшкодувати збиток, заподіяний нею іншій стороні цього до-говору
роботодавець або працівник), заподіяла шкоду іншій стороні, відшкодовує цю шкоду на відпо-вії з цим Кодексом та іншими федеральними законами. Трудовим договором або укладаються в письмовій формі угодами, доданими до нього, може конкретизуватися матеріальна відповідальність сторін цього договору. При цьому договірна відповідальність роботодавця перед працівником не може бути
- Стаття 248. Порядок стягнення шкоди
обов'язку відшкодувати роботодавцю заподіяну матеріальну
- Стаття 238. Матеріальна відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю
234 і 235 ТК по суті означає відшкодування збитків. 2. На працівнику лежить обов'язок відшкодувати роботодавцю понесені ним витрати, які виникли в результаті відшкодування шкоди, заподіяної цим працівником третім особам. Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВС РФ від 16 листопада 2006 р. N 52 під шкодою, завданою працівником третім особам, слід розуміти всі суми, які виплачені
- Стаття 235. Матеріальна відповідальність рабо-тодателя за шкоду, заподіяну майну працівника
зобов'язаний розглянути яке надійшло заявлений-ня і прийняти відповідне рішення у десятиденний строк з дня його надходження. При незгоді працівника з рішенням робото-теля або неотриманні відповіді у встановлений строк працівник має право звернутися до
- Стаття 248. Порядок стягнення шкоди
роботодавцю ст. 22 ТК, реалізується за правилами ст. 248. Згідно передбаченим правилами роботодавець може видати розпорядження про стягнення з працівника суми заподіяного збитку, але лише за умови, що ця сума не перевищує середній місячний заробіток працівника. Зазначене правило застосовується не тільки до обмеженої матеріальної відповідальності, але і до випадків повної матеріальної
- Стаття 241. Межі матеріальної відповідальності працівника
стаття присвячена обмеженої матеріальної відповідальності, яка полягає в обов'язку працівника відшкодувати пряму дійсну шкоду, але не більше свого середнього місячного заробітку. Якщо ж сума збитків перевищує розмір середнього місячного заробітку, то з працівника стягується сума, що дорівнює середньому місячному заробітку, а інша частина збитку списується на збитки роботодавця.
- Стаття 102. Матеріальна відповідальність осуж-денних до позбавлення волі
обов'язків, - у розмірах, передбачених законодавством Російської Федерації про працю; за шкоду, заподіяну іншими діями засуджених, - у розмірах, передбачених цивільним законодавством Росій-ської Федерації. 2. Засуджений повинен відшкодовувати шкоду, заподіяну виправній установі, додаткові витрати, пов'язані з пре-перетином його втечі, а також його лікуванням у разі
- Стаття 102. Матеріальна відповідальність засуджених до позбавлення волі
обов'язків, так і при здійсненні ним інших дій. Засуджений зобов'язаний відшкодувати заподіяну пряму дійсну шкоду. Неодержані доходи (упущена вигода) стягненню з засудженого не підлягають. Матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну при виконанні трудових обов'язків, є обмеженою: збиток відшкодовується в межах середнього місячного заробітку (ст. 241 ТК РФ). Випадки
- Стаття 242. Повна матеріальна відповідальність працівника
стаття передбачає гарантії для працівників, які не досягли 18 років. Зазначених працівників можна залучити до повної матеріальної відповідальності тільки у встановлених випадках: за умисне заподіяння шкоди (п. 3 ст. 243 ТК); за шкоду, заподіяну в стані алкогольного, наркотичного або іншого токсичного сп'яніння (п. 4 ст. 243 ТК); за шкоду, заподіяну в результаті вчинення злочину
- Стаття 32. Обов'язки роботодавця щодо створення умов, що забезпечують діяльність представників пра-цівників
зобов'язаний створювати умови, які забезпечують діяльність представників працівників, згідно з трудовим законодав-ством, колективним договором, угодами. (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N
- Стаття 232. Обов'язок сторони трудового договору відшкодувати збиток, заподіяну нею іншій стороні цього договору
стаття уточнює, що матеріальна відповідальність сторін може конкретизуватися трудовим договором або що укладається у письмовій формі угодою, прикладеним до нього. До таких угод належать договори про повну матеріальну відповідальність працівника за шкоду, заподіяну роботодавцю (див. ст. 242-245 ТК). Угода може бути укладена сторонами у будь час (одночасно з укладенням
|