Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінально-процесуальне право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 347. Обговорення наслідків вердикту

1. Після проголошення вердикту присяжних засідателів судовий розгляд триває за участю сторін.
2. При винесенні присяжними засідателями виправдувального вердикту досліджуються і обговорюються лише питання, пов'язані з дозволом цивільного позову, розподілом судових витрат, речовими доказами.
3. У разі винесення обвинувального вердикту виробляється дослідження обставин, пов'язаних з кваліфікацією вчиненого підсудним, призначенням йому покарання, дозволом цивільного позову та іншими питаннями, вирішуються судом при постанові обвинувального вироку. Після закінчення дослідження зазначених обставин проводяться дебати сторін, під час яких останніми виступають захисник і підсудний.
(В ред. Федерального закону від 04.07.2003 N 92-ФЗ)
4. Сторони можуть зачіпати у своїх виступах будь-які питання права, які підлягають вирішенню при постановленні судом об-знахідного вироку. При цьому сторонам забороняється ставити під сумнів правильність вердикту, винесеного присяжними заседа-телямі.
5. Після закінчення дебатів сторін у разі винесення обвинувального вердикту підсудному надається останнє слово, після чого суддя видаляється для винесення рішення по кримінальній справі.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 347. Обговорення наслідків вердикту "
  1. Стаття 343. Винесення вердикту
    обговоренні поставлених перед ними питань повинні прагнути до прийняття одностайних рішень. Якщо присяжним засідателям при обговоренні протягом 3 годин не вдалося досягти одностайності, то рішення приймається го-лосованіем. 2. Обвинувальний вердикт вважається прийнятим, якщо за позитивні відповіді на кожен з трьох питань, зазначених у частині першій статті 339 цього Кодексу, проголосувало
  2. Стаття 348. Обов'язковість вердикту
    вердикт колегії присяжних засідателів обов'язковий для головуючого і тягне за собою постанову їм виправдувального вироку. 2. Обвинувальний вердикт обов'язковий для головуючого у кримінальній справі, за винятком випадків, передбачених частинами четвертою та п'ятою цієї статті. 3. Головуючий кваліфікує скоєне підсудним відповідно з обвинувальним
  3. Стаття 345. Проголошення вердикту
    вердикт неясним або суперечливим, головуючий вказує на його неясність або суперечливість колегії присяжних засідателів і пропонує їм повернутися до нарадчої кімнати для внесення уточнень до питальний лист. Головуючий має право також після вислуховування думок сторін внести в питальний лист додаткові запитання. Вислухавши короткий напутнє слово
  4. Стаття 336. Дебати сторін
    вердикту без участі присяжних засідателів. Якщо учасник дебатів сторін згадує про такі обставини, то головуючий зупиняє його і роз'яснює присяжним засідателям, що зазначені обставини не повинні бути прийняті ними до уваги при винесенні вердикту. 3. Сторони не вправі посилатися в обгрунтування своєї позиції на докази, які в установленому порядку визнані
  5. Стаття 351. Постанова вироку
    вердикт, і містяться посилання на вердикт колегії присяжних засідателів або відмова державного обвинувача від обвинувачення. Приведення доказів потрібно лише в частині, що не витікає з вердикту, винесеного колегією присяжних засідателів, 3) в описово-мотивувальній частині обвинувального вироку повинні міститися опис злочинного діяння, у вчиненні якого підсудний визнаний
  6. Стаття 65. Призначення покарання при вердикті присяжних засідателів про поблажливість Коментар до статті 65
    наслідки призначення покарання при вердикті присяжних про поблажливість закріплені в ст. 349 КПК РФ, в якій, у свою чергу, є посилання на положення ст. ст. 64 і 65 КК РФ. Відповідно до норм КПК РФ (ч. 4 ст. 339) і КК РФ (ч. 1 ст. 65) перед присяжними засідателями у разі визнання ними винним підсудного ставиться питання про те, чи заслуговує ця особа при призначенні покарання
  7. 6. Призначення покарання при вердикті присяжних засідателів про поблажливість
    стаття передбачає правила призначення покарання при визнанні присяжними засідателями особи винною, але за наявності вердикту заслуговує поблажливості або особливого поблажливості. Якщо особа визнана присяжними засідателями винним у скоєнні злочину, але заслуговує поблажливості, то термін і розмір покарання цій особі не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру
  8. Стаття 42. Порядок розробки проекту колективного договору та укладення колективного договору
    обговорення цього питання доцільно розпочати роботу комісії з ведення колективних переговорів. Вона встановлює, в якому порядку, як часто будуть проводитися засідання комісії, чи буде вестися протокол. На першому засіданні комісії може бути визначений і регламент її роботи: послідовність обговорення питань, порядок обговорення та прийняття рішення. За погодженням сторін вирішується
  9. Стаття 65. Призначення покарання при вердикті присяжних засідателів про поблажливість Коментар до статті 65
    вердикту присяжних засідателів заслуговує поблажливості, головуючий, не застосовуючи такі види покарання, призначає позбавлення волі в межах санкції, зазначеної у відповідній статті Особливої частини КК РФ , що передбачає смертну кару або довічне позбавлення волі, в тому числі більше двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання. При вердикті
  10. Стаття 333. Права присяжних засідателів
    обговорення питань при винесенні вердикту; 3) спілкуватися з особами, які не входять до складу суду, з приводу обставин даної кримінальної справи; 4) збирати відомості по кримінальній справі поза судового засідання; 5) порушувати таємницю наради і голосування присяжних засідателів по поставленим перед ними питань. 3. За неявку в суд без поважної причини присяжний засідатель може бути
  11. Стаття 331. Старшина присяжних засідателів
    вердикт і за вказівкою головуючого проголошує його в судовому
  12. Стаття 190. Порядок затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку
    обговорення з представницьким органом працівників. Відповідно до ст. 29 ТК інтереси працівників під час такого обговорення представляє орган первинної профспілкової організації. Працівники, які не є членами профспілки, можуть уповноважити орган первинної профспілкової організації на вираження їхньої думки при обговоренні правил внутрішнього трудового розпорядку. Якщо в організації первинна
  13. Винесення свідомо неправосудних вироку, рішення або іншого судового акта (ст. 305 КК).
    Наслідків. Під засудженням до позбавлення волі слід розуміти засудження до позбавлення волі на певний строк (ст. 56 КК), довічне лише-ня волі (ст. 57 КК), а також умовне засудження до позбавлення волі (ст. 73 КК). Якщо незаконний вирок пов'язаний з засуджуючи-ням до страти, то мається таку кваліфікуючу при-знак, як тяжкі наслідки. До інших тяжких наслідків
  14. Стаття 26. Наслідки задоволення заяви про відвід
    наслідків такої заміни, використовуються при застосуванні ст. 26 АПК
  15. Стаття 47. Порядок розробки проекту угоди та укладення угоди
    обговорення цього питання доцільно розпочати роботу комісії з ведення колективних переговорів (комісії з регулювання соціально-трудових відносин). Вона встановлює, в якому порядку, як часто будуть проводитися засідання комісії, чи буде вестися протокол. На першому засіданні комісії з ведення колективних переговорів може бути визначений і регламент її роботи: послідовність
  16. Стаття 298. Таємниця наради суддів
    обговоренні та постанові
  17. Стаття 2.2. Форми вини
    наслідки і бажала настання таких наслідків або свідомо їх допускало або ставився до них байдуже. 2. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але без достатніх до того підстав самовпевнено розраховувало на запобігання таких
  18. Стаття 2.2. Форми вини
    наслідки і бажала настання таких наслідків або свідомо їх допускало або ставився до них байдуже. 2. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але без достатніх до того підстав самовпевнено розраховувало на запобігання таких
© 2014-2022  yport.inf.ua