Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Трудовий кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 349.1. Особливості регулювання праці пра-цівників державних корпорацій, державних ком-паній

(введена Федеральним законом від 29.12.2010 N 437-ФЗ)
Працівник державної корпорації або державної компанії у випадках і в порядку, що встановлені Правительст-вом Російської Федерації, зобов'язаний:
1) подавати відомості про свої доходи, витрати, майно і зобов'язання майнового характеру і про доходи, витрати, про майно і зобов'язання майнового характеру її чоловіка (дружини) та неповнолітніх дітей;
(в ред. Федерального закону від 03.12.2012 N 231-ФЗ)
2) повідомляти роботодавця про особисту зацікавленості при виконанні трудових обов'язків, яка може призвести до конфліктів інтересів, вживати заходів щодо запобігання такого конфлікту.
Під особистою зацікавленістю працівника державної корпорації або державної компанії, яка впливає або мо-же вплинути на належне виконання ним трудових обов'язків, розуміється можливість отримання працівником державної корпорації або державної компанії у зв'язку з виконанням трудових обов'язків доходів у вигляді грошей, цінностей, іншого імущі-ства, в тому числі майнових прав, або послуг майнового характеру для себе або для третіх осіб.
Під конфліктом інтересів у цій статті розуміється ситуація, при якій особиста зацікавленість працівника дер-жавної корпорації або державної компанії впливає або може вплинути на належне виконання ним трудових обов'язків і при якій виникає або може виникнути протиріччя між особистою зацікавленістю працівника державної корпорації або державної компанії і правами і законними інтересами державної корпорації або державної компанії, робіт-ником якої він є, здатне призвести до заподіяння шкоди майну та (або) ділової репутації цієї організації.
Працівнику державної корпорації або державної компанії у випадках, встановлених Урядом Російської Фе-ської Федерації, забороняється:
1) брати участь у діяльності органів управління та контролю комерційної організації, за винятком участі за згодою вис-шого органу управління державної корпорації або державної компанії;
2) здійснювати підприємницьку діяльність;
3) бути повіреним чи представником у справі третіх осіб у державній корпорації або державної компанії, за винятком здійснення такої діяльності за згодою вищого органу управління державної корпорації або дер-ної компанії;
4) отримувати у зв'язку з виконанням трудових обов'язків винагороди від інших юридичних осіб, фізичних осіб (подарунки, грошові винагороди, позики, послуги, оплату розваг, відпочинку та інші винагороди), за винятком винагород за ис-конання у випадку, передбаченому пунктом 1 цієї частини, функцій членів органів управління та контролю комерційної органі-зації і компенсацій витрат на відрядження, пов'язаних з виконанням таких функцій;
5) використовувати в цілях, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків, майно державної корпорації або дер-жавної компанії, а також передавати його іншим особам;
6) розголошувати або використовувати відомості, віднесені законодавством Російської Федерації до відомостей конфіденційного характеру, або службову інформацію, а також відомості, що стали йому відомими у зв'язку з виконанням трудових обов'язків;
7) приймати від іноземних держав, міжнародних організацій нагороди, почесні і спеціальні звання (за винятком наукових звань) без письмового дозволу представника роботодавця;
8) використовувати посадові повноваження в інтересах політичних партій, інших громадських об'єднань, релігійних об'єднань та інших, не є об'єктом діяльності державної корпорації або державної компанії організа-цій;
9) створювати в державній корпорації або державної компанії структури політичних партій, інших громадських об'єднань (за винятком професійних спілок, ветеранських та інших органів громадської самодіяльності) і релігійних об'єднань або сприяти створенню зазначених структур;
10) входити до складу органів управління, опікунських або наглядових рад, інших органів іноземних некоммерч-ських неурядових організацій і діють на території Російської Федерації їх структурних підрозділів;
11) займатися без письмового дозволу роботодавця оплачуваною діяльністю, що фінансується виключно за рахунок коштів іноземних держав, міжнародних та іноземних організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародним договором Російської Федерації або законодавством Російської Федерації .
Працівнику державної корпорації або державної компанії, його чоловіку (дружині) і неповнолітнім дітям в слу-чаях, передбачених Федеральним законом "Про заборону окремим категоріям осіб відкривати і мати рахунки (вклади), зберігати готівкові грошові кошти і цінності в іноземних банках, розташованих за межами території Російської Федерації, володіти і (або) користуватися іноземними фінансовими інструментами ", забороняється відкривати та мати рахунки (вклади), зберігати готівкові грошові кошти і цінності в іноземних банках, розташованих за межами території Російської Федерації, володіти і (або) користувати-ся іноземними фінансовими інструментами.
(Частина п'ята введена Федеральним законом від 07.05.2013 N 102-ФЗ)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Стаття 349.1. Особливості регулювання праці пра-цівників державних корпорацій, державних ком-паній"
  1. Стаття 349.1. Особливості регулювання праці працівників державних корпорацій, державних компаній
    стаття вперше в трудовому законодавстві визначає ряд нових правових понять: особиста зацікавленість працівника, конфлікт інтересів, а також перелік обмежень, заборон для працівників. Саме з цим пов'язаний встановлений цією статтею контроль за доходами, майном і зобов'язаннями майнового характеру як самих працівників державних корпорацій або державних компаній, так
  2. Стаття 251. Особливості регулювання праці
    регулювання праці - норми, частково обмежують застосування загальних правил з тих самих питань або передба-чає для окремих категорій працівників додаткові
  3. Стаття 28. Особливості застосування норм теперішній-го розділу
    цівникам військових і воєнізованих органів і організацій, органів внутрішніх справ, Державної протипожежної служби, уч-нов та органів безпеки, органів з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, органів кримінально-виконавчої системи, митних органів і дипломатичних представництв Російської Федерації встановлюються федераль-ними законами. (У
  4. Стаття 281. Особливості регулювання праці чле-нів колегіального виконавчого органу організації
    особливості регулювання праці, встановлені цією главою для керівника організації. Федеральними законами можуть встановлюватися інші особливості регулювання праці керівників організацій та членів колегіальних виконавчих органів цих
  5. 3. Державна корпорація
    особливості її правового становища (п. 3 ст. 7.1 Закону про некомерційні організації). Закон , що передбачає створення державної корпорації, повинен визначати її найменування, цілі діяльності, місце знаходження, порядок управління, в тому числі органи державної корпорації та порядок їх формування, порядок призначення та звільнення посадових осіб корпорації, порядок реорганізації
  6. Стаття 281. Особливості регулювання праці членів колегіального виконавчого органу організації
    особливості регулювання праці, які передбачені ст. 273-280 ТК для керівників організації. Це випливає з коментарів статті у зв'язку з тим, що законами та установчими документами організації можуть передбачатися як одноосібні, так і колегіальні виконавчі органи. Зазначені особливості повинні бути поширені на членів колегіального виконавчого органу
  7. Стаття 23.12. Федеральна інспекція праці та підвідомчі їй державні інспекції праці
    статтями 5.28 - 5.34, 5.44 цього Кодексу. 2. Розглядати справи про адміністративні правопорушення від імені органів, зазначених у частині 1 цієї статті, має право: 1) головний державний інспектор праці Російської Федерації, його заступники; головний державний правовий інспектор праці Російської Федерації; головний державний інспектор Російської Федерації з охорони
  8. Стаття 28. Особливості застосування норм цього розділу
    особливостей у здійсненні соціального партнерства не встановлено. 2. Міжнародна організація праці (МОП) в Конвенції N 151 "Про трудові відносини на державній службі" (1978) підкреслила, що державні службовці мають право на об'єднання в профспілки, вони можуть вести колективні переговори про умови праці з відповідними органами державної влади (Конвенція не
  9. Стаття 281. Особливості регулювання праці членів колегіального виконавчого органу організації
    особливостей регулювання праці керівника організації, певний коментованій главою, не є вичерпним. Трудовий кодекс встановлює, що федеральними законами можуть встановлюватися інші особливості регулювання праці керівників організацій та членів колегіальних виконавчих органів цих
  10. Стаття 359. Незалежність державних інспекторів праці
    праці полягає в тому, що наглядово-контрольні повноваження вони здійснюють тільки на основі закону, свого внутрішнього переконання і матеріалів перевірок, проведених відповідно до вимог повноти, всебічності та об'єктивності. Вплив (в будь-якій формі) державних органів або посадових осіб на державних інспекторів праці тягне встановлену законом відповідальність (див.
  11. Стаття 361. Оскарження рішень державних інспекторів праці
    стаття передбачає адміністративний і (або) судовий порядок оскарження рішень державних інспекторів праці. Адміністративний порядок передбачає подачу скарги вищестоящому по підпорядкованості особі чи органу. У ст. 361 уточнюється, що рішення державних інспекторів праці можуть бути оскаржені відповідному керівнику за підпорядкованістю, головному державному інспектору
  12. Стаття 361. Оскарження рішень державних інспекторів праці
    праці можуть бути оскаржені відповідному керівнику за підпорядкованістю, глав-ному державному інспектору праці Російської Федерації і (або) до суду. Рішення головного державного інспектора праці Російської Федерації можуть бути оскаржені до суду. (в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N
  13. Стаття 252. Підстави та порядок встановлення особливостей регулювання праці (в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
    особливостей регулювання праці. Особливості регулювання праці можуть встановлюватися не тільки ТК і іншими федеральними законами, а й законами суб'єктів РФ та іншими нормативними актами, що містять норми трудового права, які приймаються на федеральному рівні, на рівні суб'єктів РФ, на місцевому рівні (муніципальних утворень), а також соціально-партнерськими актами - колективним договором і
  14. Стаття 359. Незалежність державних ін-Спекторов праці
    праці при здійсненні своїх прав і виконанні обов'язків є повноважними пред-ставники держави і знаходяться під його захистом, незалежні від державних органів , посадових осіб і підкоряються лише закону. (в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N
  15. Стаття 364. Відповідальність державних ін-Спекторов праці
    праці несуть відповідальність, встановлену федераль-ними
  16. Стаття 251. Особливості регулювання праці
    особливостей працівників (віку, виконання функції материнства, стану працездатності і т.д.). Необхідність обліку зазначених обставин привела до встановлення спеціальних норм права, частково обмежують застосування загальних правил з тих самих питань щодо одних працівників, або норм права, що встановлюють додаткові гарантії для інших. Наявність таких норм, згрупованих в
© 2014-2022  yport.inf.ua