|
Коментар до статті § 1.
1. У своїй скарзі до Конституційного Суду Російської Федерації громадянин Н.Є. Шевич оскаржує конституційність ч. ч. 1 і 2 ст. 382 та ст. 383 ЦПК Російської Федерації про розгляд справ, витребуваних до суду наглядової інстанції, і про визначення про відмову в передачі справи для розгляду по суті до суду наглядової інстанції.
Як випливає з представлених матеріалів, суддя Верховного Суду Російської Федерації своїм визначенням відмовив в передачі справи для розгляду по суті до суду наглядової інстанції по наглядової скарзі Н.Є. Шевича. Заступник Голови Верховного Суду Російської Федерації, до якого Н.Є. Шевич звернувся з наглядовою скаргою в порядку, встановленому ч. 2 ст. 383 ЦПК Російської Федерації, погодився з даним визначенням. На думку заявника, ч. ч. 1 і 2 ст. 382 та ст. 383 ЦПК Російської Федерації, як передбачають можливість відмови в передачі справи для розгляду по суті до суду наглядової інстанції за наслідками розгляду справи, витребуваного до суду наглядової інстанції, суперечать ст. ст. 2, 15, 17, 18, 19, 21, 45, 46, 47, 55, 56, 118, 120 і 123 Конституції Російської Федерації.
Секретаріат Конституційного Суду Російської Федерації в порядку ч. 2 ст. 40 Федерального конституційного закону "Про Конституційний Суд Російської Федерації" раніше повідомляв заявника про те, що його скарга не відповідає вимогам названого Закону.
2. Конституційний Суд Російської Федерації, вивчивши подані Н.Є. Шевіча матеріали, не знаходить підстав для прийняття його скарги до розгляду.
Конституція Російської Федерації, гарантуючи кожному право на судовий захист його прав і свобод і на судове оскарження рішень органів державної влади, в тому числі судової (ч. ч. 1 і 2 ст. 46), безпосередньо не встановлює будь-який певний порядок перевірки судових рішень за скаргами зацікавлених осіб. Конституційне право на судовий захист передбачає можливість для громадянина на власний розсуд обирати спосіб і процедуру судового оскарження - вони визначаються законами на основі Конституції Російської Федерації, її ст. ст. 46, 123 і 128. Це відноситься і до перегляду рішень військових судів, включаючи остаточні.
Цивільний процесуальний кодекс Російської Федерації передбачає, що перевірка судових рішень, прийнятих першою інстанцією, здійснюється в касаційному порядку; при цьому процедури оскарження завершуються на стадії судового розгляду. В результаті касаційної перевірки приймається остаточне рішення у справі, що не перешкоджає перевірці і перегляду відбулися судових актів у інших судових процедурах: крім названих обов'язкових стадій судового розгляду передбачені процедури перегляду остаточних судових рішень - в порядку нагляду або за нововиявленими обставинами.
Перегляд вступило в законну силу судового постанови в порядку нагляду носить винятковий характер і має місце тільки в тому випадку, коли оспорюване постанову прийнято з істотним порушенням норм матеріального чи процесуального права, а тому сам по собі відмова в перегляд у порядку нагляду вступили в законну силу судових постанов, за відсутності таких порушень, не можна розглядати як такий, що суперечить ст. 46 Конституції Російської Федерації, яка закріплює право на судовий захист. Що стосується ч. ч. 1 і 2 ст. 382 та ст. 383 ЦПК Російської Федерації, то в передбаченій ними процедурі відбувається попереднє вивчення наглядової скарги або подання прокурора суддею суду наглядової інстанції, який вирішує лише питання про наявність підстав для передачі справи для розгляду по суті до суду наглядової інстанції, і яке-небудь нове рішення, по -іншому визначальне права та обов'язки осіб, що у справі, при цьому не виноситься.
Представлені матеріали свідчать про те, що справа Н.Є. Шевича розглядалася судами першої та касаційної інстанцій, тобто право на судовий захист було ним реалізовано. Отже, не можна зробити висновок про те, що його права були порушені положеннями ст. ст. 382 і 383 ЦПК Російської Федерації, а тому дана скарга не може бути прийнята Конституційним Судом Російської Федерації до розгляду (Визначення КС РФ від 24 листопада 2005 р. N 455-О).
|
- Стаття 382. Строки розгляду наглядової скарги або подання прокурора
1. Стаття, що регламентує терміни розгляду наглядової скарги або подання прокурора в суді наглядової інстанції. Термін розгляду наглядової скарги або подання прокурора починає текти з дня їх надходження до суду наглядової інстанції, а закінчується в день винесення суддею суду наглядової інстанції одного з визначень, передбачених ч. 2 ст. 381 ЦПК. У президії
- Стаття 379.1. Повернення наглядової скарги або подання прокурора без розгляду по суті
У коментованій статті наведені обставини, за наявності яких наглядова скарга або подання прокурора підлягають поверненню без розгляду по суті. Для повернення наглядової скарги або подання прокурора без розгляду по суті не потрібно сукупності обставин, перерахованих у ст. 379.1 ЦПК, а досить встановлення лише одного з них. Обов'язок з перевірки
- Стаття 385. Повідомлення осіб, що у справі, про передачу наглядової скарги або подання прокурора зі справою для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції
1. Коментована стаття спрямована на забезпечення своєчасного розгляду справи судом наглядової інстанції при дотриманні процесуальних прав беруть участь у справі. Суд наглядової інстанції, до якого надійшла справа з визначенням відповідного судді про передачу наглядової скарги або подання прокурора зі справою для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції, повинен
- Стаття 384. Ухвалу про передачу наглядової скарги або подання прокурора зі справою для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції
Стаття 384. Ухвалу про передачу наглядової скарги або подання прокурора зі справою для розгляду в судовому засіданні суду наглядової
- Стаття 385. Повідомлення осіб, що у справі, про передачу наглядової скарги або подання прокурора зі справою для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції
Стаття 385. Повідомлення осіб, що у справі, про передачу наглядової скарги або подання прокурора зі справою для розгляду в судовому засіданні суду наглядової
- Стаття 384. Ухвалу про передачу наглядової скарги або подання прокурора зі справою для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції
1. ЦПК РРФСР передбачав можливість перегляду судових постанов, що вступили в законну силу, за протестами в порядку нагляду, право принесення яких належало керівникам відповідних судів та органів прокуратури. У цьому Кодексі передбачено, що набрали законної сили судові рішення можуть бути переглянуті за скаргами або уявленням осіб, зазначених у ст.
- Стаття 380.1. Дії суду наглядової інстанції після надходження наглядової скарги або подання прокурора
Стаття, що наділяє голів і заступників крайових, обласних і рівних їм за компетенції судів повноваженнями вивчати наглядові скарги та подання прокурора, проступили в президію відповідних судів, самостійно або доручати їх вивчення суддям даних судів. При цьому оформлення зазначених доручень в якій-небудь процесуальній формі (наприклад, шляхом винесення
- Стаття 379.1. Повернення наглядової скарги або подання прокурора без розгляду по суті
Стаття 379.1. Повернення наглядової скарги або подання прокурора без розгляду по
- Стаття 380.1. Дії суду наглядової інстанції після надходження наглядової скарги або подання прокурора
Стаття 380.1. Дії суду наглядової інстанції після надходження наглядової скарги або подання
- Стаття 383. Визначення судді про відмову в передачі наглядової скарги або подання прокурора для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції
1. Визначення судді про відмову в передачі наглядової скарги або подання прокурора для розгляду в судовому засіданні суду наглядової інстанції має відповідати за формою і змістом встановленим в коментованій статті вимогам, серед яких особливе значення має належне обгрунтування мотивів, з яких суддя дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 387
- Стаття 379. Дії суду наглядової інстанції після подачі наглядової скарги або подання прокурора
(Стаття втратила чинність. Федеральний закон від 4 грудня 2007 р. N
- Стаття 380. Повернення наглядової скарги або подання прокурора без розгляду по суті
(Стаття втратила чинність. Федеральний закон від 4 грудня 2007 р. N
- Стаття 381. Розгляд наглядової скарги або подання прокурора
1. Федеральним законом від 4 грудня 2007 р. N 330-ФЗ з виробництва по наглядової скарзі виключений етап, на якому суддею суду наглядової інстанції вирішувалося питання про витребування справи * (312). Нині в силу ч. 1 коментованої статті судді, названі у статті 380.1 ЦПК, вивчають наглядову скаргу або подання прокурора за матеріалами, прикладеним до них, або за матеріалами витребуваного
- Стаття 378. Зміст наглядової скарги або подання прокурора
1. У ч. 1 коментованої статті наведені вимоги до змісту наглядової скарги або подання прокурора, які покликані забезпечити можливість їх розгляду в суді наглядової інстанції. Наявність у скарзі , поданні відомостей, перерахованих у пп. 1-5 ч. 1 коментованої статті, дозволяє вирішити питання про право відповідних осіб на звернення до суду наглядової інстанції, про компетенцію
- Стаття 375. Законна сила ухвали суду касаційної інстанції, винесеного за приватною скаргою, поданням прокурора
У коментованій статті не встановлені будь-які спеціальні правила вступу в законну силу визначень касаційної інстанції, винесених за приватною скаргою або поданням прокурора, у порівнянні з порядком набуття законну силу визначень касаційної інстанції, винесених за касаційною скаргою або касаційним поданням прокурора і вступають в законну силу з моменту їх
- Стаття 388. Визначення або постанова суду наглядової інстанції
Комментируемая стаття встановлює вимоги, що висуваються до змісту постанови або ухвали суду наглядової інстанції, яке має бути вмотивованим. Незважаючи на відсутність у законі спеціальної вказівки про те, що постанова або ухвала суду наглядової інстанції має складатися з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, такий висновок можна зробити з
|