- Стаття 249. Розподіл обов'язків по доведенню у справах, що виникають з публічних правовідносин
доведенню у справах, що виникають з публічних
- Глава 6. Докази і доказування
доведення
- 39. ДОВЕДЕННЯ І ДОКАЗИ У римському праві
доказування покладалося на обидві сторони наступним чином: позивач повинен був довести ті факти, на яких він обгрунтовував свої вимоги, а відповідач - ті, які лежали в основі його заперечення. Actori incumbit probatio, reus excipiendo fit actor - доведення лягає на позивача, відповідач, заперечуючи, стає в положення позивача. Суд сам не збирав фактичних даних у справі, а виступав в ролі
- Стаття 59. Належність доказів
стаття адресована насамперед суду. Проте вона є важливим орієнтиром для сторін та інших беруть участь у справі при виявленні, збиранні та поданні ними доказів. Правило належності доказів безпосередньо пов'язане з предметом доказування, в який повинні включатися лише факти, що мають значення для правильного вирішення справи (див. коментар до ст. 55 ЦПК). Після включення
- Стаття 21. Принципи дисциплінарного провадження
доказування вчинення особою дисциплінарного порушення не може бути покладена на особу, яка притягається до дисциплінарної
- Стаття 249. Розподіл обов'язків по доведенню у справах, що виникають з публічних правовідносин
доказування по справах, що виникають із публічно-правових відносин, обумовлені двома взаємопов'язаними факторами: необхідністю забезпечити здійснення ефективного та повноцінного судового контролю за законністю в діяльності державних органів , органів місцевого самоврядування, посадових осіб і службовців і при цьому надати заявникам додаткові процесуальні гарантії,
- Тактичний прийом
доказування, спрямований на оптимізацію розслідування (судового слідства) і (або) виробництва окремих процесуальних
- Стаття 215. Судовий розгляд у справах про стягнення обов'язкових платежів і санкцій
стаття передбачає ряд винятків із правила диспозитивності, характерного для арбітражного процесу, а саме: - арбітражний суд може визнати обов'язковою явку у судове засідання осіб, які беруть участь у справі ; - обов'язок доказування покладається на заявника (державні і муніципальні органи); - витребування судом доказів з власної ініціативи. 2. Обов'язок доведення
- Стаття 70. Звільнення від доказування обставин, визнаних сторонами
доказування яких лежить на іншій стороні. Визнання стороною обставин необхідно відрізняти від визнання позову відповідачем. Визнання обставин можливо не тільки позивачем, але і відповідачем, а також іншими особами, що у справі. Про визнання стороною обставин, на яких інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, йдеться в мотивувальній частині рішення нарівні з
- Стаття 56. Обов'язок доведення
доведенням зазвичай розуміється вся доказова діяльність суду та інших суб'єктів. Вона включає в себе різні стадії: визначення предмета доказування; збирання доказів (виявлення доказів, їх збір та подання до суду); дослідження доказів у суді; оцінку доказів * (115). У ч. 1 коментованої статті термін "доведення" вживається для позначення
- Стаття 159. Дозвіл арбітражним судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі
доказування. Заява (клопотання) підлягає задоволенню, якщо обгрунтовано наявність фактів, які входять в локальний предмет доказування. --- Про локальних предметах доказування див. докладніше: Решетнікова І.В. Глава 7. Докази і доказування / / Коментар до Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації / Під ред. В.В. Яркова. С. 174. Норми АПК 2002
- Стаття 57. Подання та витребування доказів
стаття має на увазі суб'єктів, які не відносяться до числа осіб, що у справі. У справах про захист частноправового інтересу судовий штраф не може накладатися на осіб, що у справі, які ухиляються від виконання обов'язку по доведенню допомогою ненадання доказів, оскільки така поведінка тягне інші несприятливі для них наслідки. Так, згідно з ч. 1 ст. 68
- Стаття 60. Допустимість доказів
доказування. Застосування сформульованого в коментованій статті правила про допустимість доказів неможливо без звернення до конкретних норм матеріального права, що регулює спірні відносини. Зазвичай це норми цивільного права, що регулюють форми угод і наслідки їх недотримання. Наприклад, відповідно до п. 1 ст. 161 ГК угоди юридичних осіб між собою і з громадянами, а
- Стаття 73. Речові докази
доказування в силу наявності у них певних якостей, залишених на них знаків, слідів. Речові докази формуються шляхом впливу зовнішніх факторів на вигляд, структуру, властивості речей. Зміст речових доказів складають відомості про факти, які суд безпосередньо сприймає. З метою більш глибокого і правильного дослідження речових доказів можуть
- Стаття 65. Обов'язок доведення
доказування покладається на ту сторону, яка посилається на відповідні обставини. Винятки з цього правила передбачені федеральним законодавством. Так, не підлягають доказуванню преюдиційні, загальновідомі факти (див. ч. 1 ст. 69 Кодексу та коментар до неї). Коли подання доказів для сторони важко, суд повинен посприяти у зборі доказів шляхом
|