Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Трудовий кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 135. Встановлення заробітної плати

(в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Заробітна плата працівнику встановлюється трудовим договором відповідно до діючих у даного роботодавця систе -мами оплати праці.
Системи оплати праці, включаючи розміри тарифних ставок, окладів (посадових окладів), доплат і надбавок компенсаційного характеру, в тому числі за роботу в умовах, що відхиляються від нормальних, системи доплат і надбавок стимулюючого характеру і системи преміювання, встановлюються колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами відповідно до трудового законодавства і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права.
Російська тристороння комісія з регулювання соціально-трудових відносин щорічно до внесення в Державну Думу Федеральних Зборів Російської Федерації проекту федерального закону про федеральний бюджет на черговий рік розробляється кість єдині рекомендації щодо встановлення на федеральному, регіональному та місцевому рівнях систем оплати праці працівників організацій, що фінансуються з відповідних бюджетів. Зазначені рекомендації враховуються Урядом Російської Федерації, органами виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації і органами місцевого самоврядування при визначенні обсягів фі-нансування закладів охорони здоров'я, освіти, науки, культури та інших установ бюджетної сфери. Якщо сторони Рос-сийской тристоронньої комісії з регулювання соціально-трудових відносин не досягли угоди, зазначені рекомендації затверджуються Урядом Російської Федерації, а думку сторін Російської тристоронньої комісії з регулювання соціально-трудових відносин доводиться до суб'єктів Російської Федерації Урядом Російської Федерації.
(В ред. Федерального закону від 20.04.2007 N 54-ФЗ)
Локальні нормативні акти, що встановлюють системи оплати праці, приймаються роботодавцем з урахуванням думки представи-тельного органу працівників.
Умови оплати праці, визначені трудовим договором, не можуть бути погіршені в порівнянні з встановленими трудовим законодавством і іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, колективним договором, угоді-нями, локальними нормативними актами.
Умови оплати праці, визначені колективним договором, угодами, локальними нормативними актами, не можуть бути погіршені в порівнянні з встановленими трудовим законодавством і іншими нормативними правовими актами, що містять нор-ми трудового права.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 135. Встановлення заробітної плати "
  1. Стаття 60.10. Утримання із заробітної плати осуж-денних до примусових робіт
    встановленому вироком су-так, а також утримання для відшкодування витрат за їх змісту відповідно до статті 60.5 цього Кодексу. 2. Відшкодування засудженими до примусових робіт витрат за їх змісту виробляється після задоволення всіх вимог стягувачів у порядку, встановленому Федеральним законом від 2 жовтня 2007 року N 229-ФЗ "Про виконавче виробництві". 3. В
  2. Стаття 131. Форми оплати праці
    встановлено заборони чи обмеження на їх вільний обіг, не допускається. (В ред. Федерального закону від 30.06.2006 N
  3. Стаття 134. Забезпечення підвищення рівня реального змісту заробітної плати
    стаття встановлює, що підвищення рівня реального змісту заробітної плати включає індексацію заробітної плати у зв'язку із зростанням споживчих цін на товари та послуги, оскільки їх зростання спричиняє підвищення вартості життя і, відповідно, частково знецінює заробітну плату, яку необхідно коригувати з урахуванням зростаючого прожиткового мінімуму. Індексація являє собою
  4. Стаття 130. Основні державні гарантії з оплати праці працівників
    стаття, виходячи з основного принципу трудового права про встановлення державних гарантій щодо забезпечення прав працівників і роботодавців, закріплює систему основних державних гарантій з оплати праці, яка поширюється на всі організації незалежно від їх організаційно-правових форм, джерел фінансування, з метою забезпечення реалізації закріпленого в Конституції права на
  5. Стаття 44. Порядок виробництва утримань із заро-бітної плати засуджених до виправних робіт
    встановленому вироком суду. (в ред. Федерального закону від 30.12.2006 N 273-ФЗ) 6. У випадках скасування або зміни вироку суду з припиненням справи суми, зайво утримані із заробітної плати осуж-денного, повертаються йому повністю. 7. Кримінально-виконавча інспекція, сам засуджений або адміністрація організації, в якій він працює, має право обра-щаться до суду з клопотанням про
  6. Стаття 107. Утримання із заробітної плати та інших доходів засуджених до позбавлення волі
    встановленому Федеральним законом від 2 жовтня 2007 року N 229-ФЗ "Про виконавче провадження". (частина 2 в ред. Федерального закону від 17.12.2009 N 325-ФЗ) 3. У виправних установах на особовий рахунок засуджених зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш 25 відсотків нарахованих їм заробітної плати, пенсії чи інших доходів, а на особовий рахунок засуджених чоловіків старше 60 років,
  7. Стаття 158. Оплата праці при освоєнні нових виробництв (продукції)
    стаття передбачає можливість збереження колишньої заробітної плати працівника на весь період освоєння нового виробництва (продукції), якщо це передбачено колективним або трудовим договором. Отже, право на отримання заробітної плати в колишньому розмірі виникає у працівника, якщо таке право закріплено в колективному або трудовому договорі. Колишній заробіток у цьому випадку обчислюється
  8. Стаття 44. Порядок виробництва утримань із заробітної плати засуджених до виправних робіт
    заробітної плати засуджених та перерахуванням адміністрацією організації утриманих сум до відповідного бюджету. Для здійснення такого контролю кримінально-виконавчі інспекції при необхідності має право залучати фінансові та податкові органи. При отриманні розрахункових відомостей і платіжних доручень інспекція вносить відповідні дані в облікову картку. 2. Утримані суми перераховуються
  9. Стаття 263. Додаткові відпустки без збереження заробітної плати особам, які здійснюють догляд за дітьми
    встановлено, що таке бажання має бути виражене у письмовій заяві працівника. Перенесення цієї відпустки на наступний робочий рік не допускається. У випадках, коли дитину віком до 14 років або дитину-інваліда віком до 18 років виховує опікун (піклувальник), він також має право скористатися додатковою відпусткою без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних
  10. Стаття 46. Зміст і структура угоди
    встановлення розмірів мінімальних тарифних ставок, окладів (посадових окладів), встановлення співвідношення розміру заробітної плати та розміру її умовно-постійної частини, а також визначення складових частин заробітної плати, включаються в її умовно-постійну частину, встановлення порядку забезпечення підвищення рівня реального змісту заробітної плати); гарантії, компенсації і пільги
  11. Стаття 109. Обов'язок адміністрації організації утримувати аліменти
    заробітної плати та (або) іншого доходу особи, зобов'язаної сплачувати аліменти, та сплачувати або переводити їх за рахунок особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, особі, яка отримує аліменти, не пізніше ніж у триденний строк з дня виплати заробітної плати та (або) іншого доходу особі, зобов'язаному сплачувати
  12. Стаття 236. Матеріальна відповідальність роботодавця за затримку виплати заробітної плати та інших виплат, належних працівникові
    стаття визначає розмір і порядок здійснення відповідних
  13. Стаття 110. Утримання аліментів на підставі угоди про сплату аліментів
    встановлений ст. 138 ТК, - 50%. При наявності угоди утримання можуть перевищувати зазначений розмір, але не більше ніж до 70% доходів особи, що сплачує аліменти (ст. 99 Закону про виконавче провадження). Це можливо в тих випадках, коли крім угоди до виконання пред'явлені також інші виконавчі документи. Однак утримання в зазначеному максимальному розмірі можуть проводитися і в
  14. Стаття 131. Форми оплати праці
    стаття, визначаючи форми виплати заробітної плати, виходить з положень чинної на території Російської Федерації Конвенції МОП N 95 "Про охорону заробітної плати". 2. За загальним правилом заробітна плата повинна виплачуватися працівникам у грошовій формі у валюті РФ (в рублях). Дане положення ч. 1 коментованої статті повністю відповідає ст. 3 зазначеної Конвенції, яка встановлює,
  15. Стаття 236. Матеріальна відповідальність роботодавця за затримку виплати заробітної плати та інших виплат, належних працівникові
    135-У "Про розмір ставки рефінансування Банку Росії" (Вісник Банку Росії. 2008. N 69) ставка рефінансування ЦБ РФ з 1 Грудень 2008 встановлена у розмірі 13,0% річних. Винятком із загальних умов настання матеріальної відповідальності сторони трудового договору, передбачених ст. 233 ТК, є покладання на роботодавця обов'язку виплатити грошову компенсацію незалежно від
  16. Стаття 138. Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати
    стаття передбачає загальні та спеціальні правила, що стосуються обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівника. Вона носить гарантійний характер, забезпечуючи виплату працівникові певної суми заробітної плати, достатньої для задоволення його основних життєвих потреб. 2. За загальним правилом всі утримання із заробітної плати не можуть перевищувати 20% нарахованої заробітної плати.
  17. Стаття 263. Додаткові відпустки без збереження заробітної плати особам, які здійснюють догляд за дітьми
    заробітної плати особам, які здійснюють догляд за дітьми, надається не у всіх організаціях, а тільки в тих, де така відпустка передбачена колективним договором. Причому у випадках, коли в даній організації працюють обоє батьків, кожен з них має право звернутися з письмовою заявою про надання (у зручний для нього час) такої відпустки тривалістю до 14 календарних днів.
  18. Стаття 145.1. Невиплата заробітної плати, пенсій, стипендій, допомог та інших виплат Коментар до статті 145.1
    встановлених законом сум. Іноді це пояснювалося відсутністю грошей на підприємстві у зв'язку з ненадходженням їх від покупців, з місцевого, регіонального або федерального бюджету. Проте зустрічаються випадки, коли гроші, призначені для заробітної плати, пенсій тощо, витрачаються не за призначенням, а часом поміщаються в комерційні банки для отримання додаткового доходу. Це завдає
© 2014-2022  yport.inf.ua